безбарвний

БЕЗБА́РВНИЙ (який не має кольору, забарвлення), БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ рідше; БЕЗКО́ЛІРНИЙ (перев. у науковому стилі); БІ́ЛИЙ розм. (звичайно про рідину); ВО́ДЯВИЙ, ВОДЯНИ́СТИЙ (звичайно про очі — світлий, прозорий); НЕЗАБА́РВЛЕНИЙ (про те, що може бути забарвленим); НЕБАРВИ́СТИЙ (який не має кольору або виразних барв). Бритоголовий в цивільному теж, видно, був з комісаром заодно, бо вже привітно посміхнувся до Колосовського своїми безбарвними, як папір, губами (О. Гончар); Прозорі скляні банки звичайного безкольорового скла і різного розміру (Ю. Смолич); Оцтова кислота — безколірна рідина з різким запахом і кислим смаком, що знайомий кожному (з наукової літератури); Очі самі собою упали на графин і залюбувалися тими непримітними голочками, якими грала біла горілка (Панас Мирний); Він тримав під пахвою книжечку, тоскно позираючи своїми водявими, м'якими й добрими очима, де б йому знайти куточок (Ю. Смолич); Білявий, майже безбровий, він (старшина) слухав уважно і, коли йому щось наказували, пильно дивився своїми прозорими водянистими очима (С. Голованівський); Незабарвлена рідина; Навіть муза боїться вступити сюди, В сей осінній туман небарвистий (Леся Українка).

НЕВИРА́ЗНИЙ (про думки або мову людини, про саму людину чи колектив, про мистецькі та наукові твори і т. ін. — позбавлений своєрідності й виразності, без живих, яскравих, індивідуальних рис), БЕЗБА́РВНИЙ, БЛІДИ́Й, СІ́РИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ, НЕЖИВИ́Й, БЕЗКРО́ВНИЙ (про художній твір, літературного героя тощо — не наповнений конкретним життям); БЕЗПЛО́ТНИЙ заст. (перев. про художній образ); СУХИ́Й (про мову, стиль і т. ін. — без емоційних подробиць, неяскравий). Дотеперішнє товариство імені Леонтовича було організацією досить невиразною (В. Еллан); Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Ю. Збанацький); Газета використала мій допис для порожнього, безбарвного фейлетону (С. Васильченко); Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде (М. Коцюбинський); — В нас тут колектив зовсім не сірий, більшість ветерани (О. Гончар); Кому потрібні неживі слова? Кого вони запалять перед боєм? (Л. Первомайський); Індивідуаліст — творець лише з власної крові.. Ось чому його найкращі твори безкровні, анемічні (В. Еллан); Писали вони свої власні роботи суконною, безбарвною, сухою мовою (М. Рильський). — Пор. 3. буде́нний.

НЕВИРА́ЗНИЙ (про очі, обличчя, голос і т. ін. — який не відображає внутрішніх якостей, переживань людини), БЕЗВИРА́ЗНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ, ДЕРЕВ'Я́НИЙ (про вираз обличчя, посмішку, голос — невиразний, позбавлений емоцій); РИ́Б'ЯЧИЙ (про очі, обличчя — невиразний, неяскравий). Він.. посміхнувся блідими, невиразними очима (М. Стельмах); Немовля спало, дрібненьке личко, безброве й безбарвне, здавалось перенапруженим (Є. Гуцало); Голос у нього гучний, але якийсь дерев'яний. Так ніби людині зовсім байдуже, про що говорити (В. Козаченко); Трактористка вже з явною неприязню дивилась на цю обважнілу постать.. з блідим, ..якимось риб'ячим обличчям (О. Гончар).

НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл. (про людину); НЕПРИВА́БЛИВИЙ, НЕПРИВА́БНИЙ, НЕПРИНА́ДНИЙ рідше, НЕПРЕЗЕНТА́БЕЛЬНИЙ книжн. (який не приваблює зовнішнім виглядом або чимось іншим); НЕЦІКА́ВИЙ розм., НЕІНТЕРЕ́СНИЙ заст. розм. (про людину). — От вам і вся Громоклея, — сказав Архип, немов вибачаючись за непоказну свою річку (О. Сизоненко); Записався я до неї (школи) боязким, соромливим, непомітним хлопчиком (С. Васильченко); На вулиці Сумській.. стоїть непримітний будиночок у дворі (Т. Масенко); Катерина хотіла довести світові, що тільки вона, одна вона — невродлива, малопомітна — матиме доктора Безбородька (Ірина Вільде); Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! (О. Довженко); Поки що зіп'яли абиякий корівник під соломою, незавидний (В. Большак); Їх двоє зійшлося... Невидні і бідні, Обійдені щастям зрадливим.. Вона — вік без мужа, а він — без жони (М. Чернявський); Часом трапляється, що якийсь миршавий репортерчик, що на його звертали увагу тільки тоді, як дуже вбрешеться, перебувши в тюрмі, стає героєм (В. Самійленко); Оглянувши їхнє непривабливе житло, він запитав: — Оце так ви й живете? (С. Чорнобривець); І учителеві, і учням здавалося, що вона цілком спокійно і байдуже ставиться до всього, ця бліда, худенька дівчинка, мовчазна, непривітна й нецікава (О. Іваненко). — Пор. 1. звича́йний.