безбарвний

безба́рвний

-а, -е.

1》 Який не має кольору, забарвлення, позбавлений барв.

2》 перен. Який не має яскраво виявлених рис; нічим не примітний; невиразний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безбарвний — (який не має кольору) безкольоровий, безколірний, незабарвлений; перен. (без яскравих рис характеру) сірий, невизначений. Словник синонімів Полюги
  2. безбарвний — безба́рвний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. безбарвний — БЕЗБАРВНИЙ – БЕЗКОЛІРНИЙ, БЕЗКОЛЬОРОВИЙ Безбарвний. 1. Який не має кольору, забарвлення, позбавлений барв. Вж. зі сл.: апатит, газ, кристал, рідина, небо, туман, хмара. 2. перен. Який не має яскраво виражених рис, нічим не примітний. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  4. безбарвний — Не барвистий, не яскравий, безкольоровий; (- життя) невиразний, безвиразний, сірий, НЕПОКАЗНИЙ. Словник синонімів Караванського
  5. безбарвний — БЕЗБА́РВНИЙ, а, е. 1. Який не має кольору, забарвлення; позбавлений барв. Рудий розгортав іще мокрі вуса, з яких стікала вода, та застьобував свою безбарвну піджачину (М. Словник української мови у 20 томах
  6. безбарвний — Безколірний, безкольоровий, знебарвлений, небарвистий Словник синонімів Вусика
  7. безбарвний — БЕЗБА́РВНИЙ (який не має кольору, забарвлення), БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ рідше; БЕЗКО́ЛІРНИЙ (перев. у науковому стилі); БІ́ЛИЙ розм. (звичайно про рідину); ВО́ДЯВИЙ, ВОДЯНИ́СТИЙ (звичайно про очі — світлий, прозорий); НЕЗАБА́РВЛЕНИЙ (про... Словник синонімів української мови
  8. безбарвний — Безба́рвний і безба́рвий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. безбарвний — БЕЗБА́РВНИЙ, а, е. 1. Який не має кольору, забарвлення, позбавлений барв. Рудий розгортав іще мокрі вуса, з яких стікала вода, та застьобував свою безбарвну піджачину (Коцюб. Словник української мови в 11 томах