1. Словник синонімів української мови

безгоміння

ТИ́ША (стан, коли десь немає звуків; відсутність розмов), ЗА́ТИ́ШОК, ТИШ поет.; БЕЗГОЛО́ССЯ, БЕЗМО́ВНІСТЬ, БЕЗГОМІ́ННЯ, БЕ́ЗГОМІНЬ розм. (відсутність голосів, звуків, гомону). Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля (Ю. Яновський); Шумів столітній ліс.., за його гуком нічого не чутно було навкруги, тільки й затишок — коло пасіки (Панас Мирний); Заклубились намети в долині, Шлях спадає в настояну тиш (М. Стельмах); Пустель і тюрем безголосся, Жагучий крик кривавих сліз, — Усе, що в них ввійшло й впеклося, Він (Тарас) нерозтрачено проніс (М. Бажан); Мабуть, ніколи не забуде Горпина того зимового лісу, білої урочистості й безмовності (Ю. Яновський); Вона почала перебігати з кімнати в кімнату і доти перебігала, аж поки гнітюче безгоміння не перелякало її до смерті (М. Хвильовий); Це було те, що мовби судилося їм: оця світла повита місячним маревом ніч, оця чаруюча плавнева безгомінь... (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безгоміння — безгомі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безгоміння — Тиша, німота, німування, безголосся, мовчанка, мовчання, безмовність, сил. мертвота; поет. безгомінь; пор. СПОКІЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безгоміння — -я, с. Відсутність гомону, звуків, голосів; тиша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безгоміння — БЕЗГОМІ́ННЯ, я, с. Відсутність гомону, звуків, голосів; тиша. На місяцеві споконвіку безвітря, безгоміння (Сл. Гр.); Навкруги розтаборився дикий малинник і стояло чітке безгоміння (М. Хвильовий); Пес, скориставшись із безгоміння, .. починав перекличку (І. Словник української мови у 20 томах
  5. безгоміння — див. безмовність; затишок; тиша Словник синонімів Вусика
  6. безгоміння — Безгомі́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безгоміння — БЕЗГОМІ́ННЯ, я, с. Відсутність гомону, звуків, голосів; тиша. На місяцеві споконвіку безвітря, безгоміння (Сл. Гр.); — Мене якось бентежить оця тиша у селі, — майже пошепки сказала Ніна, щоб не дуже порушувати безгоміння (Коп., Земля.. Словник української мови в 11 томах
  8. безгоміння — Безгоміння, -ня с. Безмолвіе. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння. Ком. І. 41. Словник української мови Грінченка