безгомінь
ТИ́ША (стан, коли десь немає звуків; відсутність розмов), ЗА́ТИ́ШОК, ТИШ поет.; БЕЗГОЛО́ССЯ, БЕЗМО́ВНІСТЬ, БЕЗГОМІ́ННЯ, БЕ́ЗГОМІНЬ розм. (відсутність голосів, звуків, гомону). Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля (Ю. Яновський); Шумів столітній ліс.., за його гуком нічого не чутно було навкруги, тільки й затишок — коло пасіки (Панас Мирний); Заклубились намети в долині, Шлях спадає в настояну тиш (М. Стельмах); Пустель і тюрем безголосся, Жагучий крик кривавих сліз, — Усе, що в них ввійшло й впеклося, Він (Тарас) нерозтрачено проніс (М. Бажан); Мабуть, ніколи не забуде Горпина того зимового лісу, білої урочистості й безмовності (Ю. Яновський); Вона почала перебігати з кімнати в кімнату і доти перебігала, аж поки гнітюче безгоміння не перелякало її до смерті (М. Хвильовий); Це було те, що мовби судилося їм: оця світла повита місячним маревом ніч, оця чаруюча плавнева безгомінь... (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- безгомінь — бе́згомі́нь іменник жіночого роду поет. Орфографічний словник української мови
- безгомінь — -і, ж., поет. Те саме, що безгоміння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безгомінь — БЕ́ЗГОМІ́НЬ, і, ж., поет. Те саме, що безгомі́ння. Підвівся прапор в безгомінь ясну над рідним краєм (С. Голованівський); Стрілянина тим часом вщухла, і вітер ніби поменшав – над степом наступила безгомінь (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- безгомінь — див. тиша Словник синонімів Вусика
- безгомінь — БЕ́ЗГОМІ́НЬ, і, ж., поет. Те саме, що безгомі́ння. Підвівся прапор в безгомінь ясну над рідним краєм (Голов., Близьке.., 1948, 70); Стрілянина тим часом вщухла, і вітер ніби поменшав — над степом наступила безгомінь (Гончар, Таврія.., 1957, 653). Словник української мови в 11 томах