1. Словник синонімів української мови

безоружний

БЕЗЗБРО́ЙНИЙ (який не має зброї), БЕЗОРУ́ЖНИЙ заст.; НЕОЗБРО́ЄНИЙ (про людину — який не має при собі зброї; про військо — який не встиг або не зміг озброїтися). А беззбройні переполошені чоловіки і жінки металися по заводській площі, не знали, куди приткнутися (С. Чорнобривець); Це було оголошення про повну амністію для всіх, хто пішов у ліси і захоче добровільно повернутися, озброєний чи безоружний — байдуже (В. Собко); (Шапіга:) О, які ви всі грізні. Неозброєній людині увійти страшно (І. Микитенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безоружний — безору́жний прикметник беззбройний рідко Орфографічний словник української мови
  2. безоружний — БЕЗОРУ́ЖНИЙ, а, е, заст. Який не має при собі зброї; беззбройний. Перебігають через майдан троянці, безоружні, в святочній одежі (Леся Українка); Це добре, що він взяв на себе команду. Хоч і безоружні, ми менше так скидаємось на сліпий своєю неорганізованістю натовп (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  3. безоружний — БЕЗОРУ́ЖНИЙ, а, е, заст. Який не має при собі зброї; беззбройний. Перебігають через майдан троянці, безоружні, в святочній одежі (Л. Укр., II, 1951, 324); Це добре, що він взяв на себе команду. Словник української мови в 11 томах