безоружний
БЕЗОРУ́ЖНИЙ, а, е, заст.
Який не має при собі зброї; беззбройний.
Перебігають через майдан троянці, безоружні, в святочній одежі (Леся Українка);
Це добре, що він взяв на себе команду. Хоч і безоружні, ми менше так скидаємось на сліпий своєю неорганізованістю натовп (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безоружний — безору́жний прикметник беззбройний рідко Орфографічний словник української мови
- безоружний — БЕЗЗБРО́ЙНИЙ (який не має зброї), БЕЗОРУ́ЖНИЙ заст.; НЕОЗБРО́ЄНИЙ (про людину — який не має при собі зброї; про військо — який не встиг або не зміг озброїтися). Словник синонімів української мови
- безоружний — БЕЗОРУ́ЖНИЙ, а, е, заст. Який не має при собі зброї; беззбройний. Перебігають через майдан троянці, безоружні, в святочній одежі (Л. Укр., II, 1951, 324); Це добре, що він взяв на себе команду. Словник української мови в 11 томах