безпосередній
БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ (який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь), ПРЯМИ́Й, ОСОБИ́СТИЙ (при контактах людей); ПРАКТИ́ЧНИЙ (який здійснюється безпосередньо, на ділі). — Ви.. з'явитесь додому новими людьми, людьми з світовим іменем. Людьми, які усвідомлюють свою безпосередню участь у творенні світової історії (О. Гончар); — А хто ж буде за вас пости перевіряти? Хто буде виконувати ваші прямі старшинські обов'язки? (О. Гончар); (Ройовий:) Не можна забувати, Маріє, що парк ми будували під особистим керівництвом Гордія Опанасовича (О. Корнійчук); Практичне здійснення державної влади.
НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙ рідше, НЕЗМУ́ШЕНИЙ рідше. Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Сизоненко); Картини Венеціанова, прості й безпосередні, дихали поезією рідної природи (О. Іваненко); Вільне поводження; Вільний тон розмови; З города пісня, гам, співи — і все це.. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Панас Мирний); Розмова тих штукарів завсігди була жвава, весела, несилувана (І. Нечуй-Левицький). — Пор. неофіці́йний, 1. приро́дний, фамілья́рний.
Значення в інших словниках
- безпосередній — безпосере́дній прикметник Орфографічний словник української мови
- безпосередній — Прямий, (контакт) особистий. Словник синонімів Караванського
- безпосередній — -я, -є. 1》 Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий. || Зовсім близький; найближчий. || Який прямо випливає з чого-небудь або зумовлює щось. Безпосереднє знання філос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безпосередній — БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий. Тішили його [Івана] прекрасні коні, піддані його безпосередній опіці (І. Франко); Була [Марта] на вдачу моторна.. Словник української мови у 20 томах
- безпосередній — Безпосере́дній, -ня, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безпосередній — БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий. Тішили його [Івана] прекрасні коні, піддані його безпосередній опіці (Фр. Словник української мови в 11 томах