1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безпосередній

безпосере́дній

-я, -є.

1》 Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий.

|| Зовсім близький; найближчий.

|| Який прямо випливає з чого-небудь або зумовлює щось.

Безпосереднє знання філос. — самоочевидне, одержане без попереднього обґрунтування і доведення знання.

2》 Який, не задумуючись, іде за своїм внутрішнім потягом, нахилом; простий, щирий.

|| Який прямо випливає з внутрішнього потягу, нахилу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпосередній — безпосере́дній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпосередній — Прямий, (контакт) особистий. Словник синонімів Караванського
  3. безпосередній — БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий. Тішили його [Івана] прекрасні коні, піддані його безпосередній опіці (І. Франко); Була [Марта] на вдачу моторна.. Словник української мови у 20 томах
  4. безпосередній — БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ (який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь), ПРЯМИ́Й, ОСОБИ́СТИЙ (при контактах людей); ПРАКТИ́ЧНИЙ (який здійснюється безпосередньо, на ділі). — Ви.. Словник синонімів української мови
  5. безпосередній — Безпосере́дній, -ня, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безпосередній — БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий. Тішили його [Івана] прекрасні коні, піддані його безпосередній опіці (Фр. Словник української мови в 11 томах