безпросипний
БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п'янички (Ю. Смолич). — Пор. невипра́вний, 1. несосвіте́нний.
МІЦНИ́Й (про сон), ГЛИБО́КИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., НЕПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОСИ́ПНИЙ, МЕ́РТВИЙ, НАПІВМЕ́РТВИЙ, БОГАТИ́РСЬКИЙ, ТОВСТИ́Й розм., КРІ́ПКИ́Й розм. Згори, де стояла її хата, глянула на село — Гомін-Цибуля спала, осяяна глухим світлом місяця, спала тим глибоким передранішнім сном, міцнішим за який може бути лише сама смерть (Є. Гуцало); Я спав непробудним сном п'ятнадцять годин (М. Трублаїні); Опочивав сном тихим, безпробудним (Словник Б. Грінченка); Усе кругом спало мертвим сном, нізвідки не доходило ніякого гуку (Панас Мирний); Мій хорий спить важким, напівмертвим сном (І. Франко); Мій приятель заснув богатирським сном (О. Донченко); Хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали (Марко Вовчок); Василь приліг на книжці і заснув кріпким сном (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- безпросипний — (який не має міри в ледарюванні, пияцтві) безпробудний, непробудний. Словник синонімів Полюги
- безпросипний — безпроси́пний прикметник непробудний Орфографічний словник української мови
- безпросипний — Безпробудний, непробудний, непросипущий, непросипенний. Словник синонімів Караванського
- безпросипний — -а, -е. Те саме, що непробудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безпросипний — БЕЗПРОСИ́ПНИЙ, а, е, розм. Те саме, що непробу́дний. Безпросипний п'яниця. Словник української мови у 20 томах
- безпросипний — див. непробудний Словник синонімів Вусика
- безпросипний — БЕЗПРОСИ́ПНИЙ, а, е. Те саме, що непробу́дний. Словник української мови в 11 томах