ближній

БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні предметів за ступенем віддалення — який міститься ближче); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). Щоб доїхати до якого близького на око пункту, треба було без кінця спускатись в долину, здійматись на гору (М. Коцюбинський); У поблизьких од Києва землях навстріч княжні дзвонили, били клепала, гуділи роги (П. Загребельний); Защеміло серце. Скорбно глянув-поглянув на ближній лісок молодих смерек (Г. Хоткевич); Раптом все це: і недалеку розмову, й густі вечорові сутінки — прорізав голосний жіночий крик (М. Олійник); З недальнього аеродрому Сріблясті ракети звились (М. Бажан). — Пор. найбли́жчий.

БЛИЗЬКИ́Й (про дорогу і т. ін. — який має невелику відстань, протяжність), КОРО́ТКИЙ, БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні предметів за ступенем віддалення); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). — Аж де довелося зустрітись, — з хвилюванням промовив Фрунзе. — Не близька дорога від івановських підвалів до твердинь Перекопу (О. Гончар); Найкоротша дорога за місто веде попри кладовище (І. Вільде); — Будьте ласкаві, скажіть дівчині, нехай мене проведе на окрай пущі, щоб мені знов не блукати. А може, яка ближня стежина є? — пита (чорниця) (Марко Вовчок); Отак би все життя їздив би. Жаль, що тільки недалека дорога до дядька Тимофія (М. Стельмах).

БЛИЗЬКИ́Й (про товариша, приятеля і т. ін.), ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ЩИ́РИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ підсил., СЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше; БЛИ́ЖНІЙ заст. (перев. при більшому ступені близькості). Тоді незнайомий представився: — Д-р Пастух, близький знайомий вашого батька (Ірина Вільде); І стали вони.. добрими сусідами (Панас Мирний); Він не мав у місті ніякого щирого приятеля (І. Франко); — Даю голову на відруб, що з ними (бійцями полку) нічого поганого не трапилось, — запевнив Павка Македон, оптиміст і вродливець, задушевний друг Козакова (О. Гончар); Він хороший хлопець, цей Август. Серед студентів не зустрічав Густав такого сердечного друга (А. Хижняк); Дора, а більше ще пан К., взяли собі нині за обов'язок опікуватися гарною дівчиною, хоч нею займались і інші дами й добродії з товариства, що були інтимніші знайомі її родичів, як двоє перші (О. Кобилянська); Приїхали у Любчики; ще тільки були там самі родичі у молодих та ближні приятелі (Марко Вовчок).

БЛИЗЬКИ́Й (який перебуває в прямих родинних стосунках з ким-небудь); БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні родичів за ступенем близькості); НЕДАЛЕ́КИЙ (указує на менший ступінь близькості). Настя якось зразу припала йому (Гнатові) до серця. Він не почував уже себе таким самотнім, як перше, наче з'явилась у нього яка близька родина (М. Коцюбинський); Зійшлася сама ближня рідня (Г. Квітка-Основ'яненко).