ближній

бли́жній

[ближн'ій]

м. (на) -н'ому/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ближній — коли пишемо близький, а коли – ближній? Ці прикметники мають і спільні, й неоднакові значення. Спільних два: а) “розташований на невеликій відстані”: близький будинок – ближній будинок, близький гай – ближній гай. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. ближній — бли́жній прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ближній — Бли́жній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ближній — БЛИ́ЖНІЙ, я, є. 1. рідко. Те саме, що близьки́й 1, 3, 4. На ближньому дубі загойдалася гілка (Шиян, Гроза.., 1956, 31); Верба була широка .. Каленик Романович та ближні сусіди любили сидіти влітку під нею (Сенч., Опов. Словник української мови в 11 томах
  5. ближній — див. близький Словник синонімів Вусика
  6. ближній — Ближній, -я, -є Ближній, близкій. Своїм ближнім зла не коїть. Стор. Люби ближньою твого. Єв. Мр. ХІІ. 31. Ближні приятелі. МВ. ІІ. 95. Словник української мови Грінченка
  7. ближній — БЛИ́ЖНІЙ, я, є. 1. рідко. Те саме, що близьки́й 1, 3, 4. – А може, яка ближня стежина є? – пита [черниця] (Марко Вовчок); Верба була широка .. Каленик Романович та ближні сусіди любили сидіти влітку під нею (І. Словник української мови у 20 томах
  8. ближній — -я, -є. 1》 рідко. Те саме, що близький 1), 3), 4). 2》 у знач. ім. ближній, -нього, ч., заст. Про всяку людину стосовно до іншої. Любити ближнього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. ближній — БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. Словник синонімів української мови