бляхар
БЛЯХА́Р (майстер, що виготовляє різні бляшані вироби; робітник, що покриває бляхою дахи); ЖЕРСТЯ́НИК (майстер, що виготовляє бляшані вироби). То був роботящий, як віл, чоловік, по професії коваль і бляхар (Григорій Тютюнник); Яків був нестройовиком — працював жерстяником у майстерні (О. Десняк).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бляхар — бляха́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бляхар — -я, ч. Майстер, що виготовляє різні бляшані вироби. || Робітник, що покриває бляхою дахи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бляхар — БЛЯХА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє різні бляшані вироби. То був роботящий, як віл, чоловік, по професії коваль і бляхар (Григорій Тютюнник); // Робітник, що покриває бляхою дахи. На читальнянім [читальному] будинку вже повзав бляхар (Л. Словник української мови у 20 томах
- бляхар — Бляха́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м; -харі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бляхар — БЛЯХА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє різні бляшані вироби. То був роботящий, як віл, чоловік, по професії коваль і бляхар (Тют., Вир, 1964, 464); // Робітник, що покриває бляхою дахи. На читальнянім будинку вже повзав бляхар (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах