1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бляхар

бляха́р

-я, ч.

Майстер, що виготовляє різні бляшані вироби.

|| Робітник, що покриває бляхою дахи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бляхар — бляха́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бляхар — БЛЯХА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє різні бляшані вироби. То був роботящий, як віл, чоловік, по професії коваль і бляхар (Григорій Тютюнник); // Робітник, що покриває бляхою дахи. На читальнянім [читальному] будинку вже повзав бляхар (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. бляхар — БЛЯХА́Р (майстер, що виготовляє різні бляшані вироби; робітник, що покриває бляхою дахи); ЖЕРСТЯ́НИК (майстер, що виготовляє бляшані вироби). То був роботящий, як віл, чоловік, по професії коваль і бляхар (Григорій Тютюнник); Яків був нестройовиком — працював жерстяником у майстерні (О. Десняк). Словник синонімів української мови
  4. бляхар — Бляха́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м; -харі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бляхар — БЛЯХА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє різні бляшані вироби. То був роботящий, як віл, чоловік, по професії коваль і бляхар (Тют., Вир, 1964, 464); // Робітник, що покриває бляхою дахи. На читальнянім будинку вже повзав бляхар (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах