бурлака

БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГА зневажл., МАНДРЬО́ХА зневажл., ПРОЙДИ́СВІТ зневажл., ПРИБЛУ́ДА зневажл., БУРЛА́КА заст., БУРЛА́К заст. рідко, БЛУДЯ́ГА діал., ГАЛАЙДА́ діал. Я собі подумала, що якийсь бродяга закрадається з-за кущів, щоб накрасти винограду, бо та гущавина була при самій дорозі (І. Нечуй-Левицький); Бідних.. вона не любила, бо звикла вважати їх від дитинства волоцюгами, котрі не хочуть робити, а воліють жебрати (Н. Кобринська); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, оббивають чужі пороги, ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний); Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак (І. Котляревський). — Пор. бездо́мник, 1. бося́к.

ОДИНА́К (той, хто не має сім'ї), БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, ОДИНО́КИЙ, САМІ́ТНИЙ (САМО́ТНІЙ) (САМО́ТНИЙ рідше), БУРЛА́КА заст., ОДИНЕ́ЦЬ рідше, БЕЗРІДНИК рідше. Жив Кургуз одинаком. Після наглої доччиної смерті дружина пішла в монастир і скоро померла (П. Кочура); Ми приготували йому житло, тимчасове житло — ліжко в гуртожитку, разом з безсімейними (з газети); Зніметься оце чоловік, майне на вільні степи Катеринославські або Херсонські.. Багато тоді накивало п'ятами й одиноких і цілими сім'ями... (Панас Мирний); Потому віддалася (Маланка) за Андрія.., вічного наймита, старого парубка, бурлаку, що не має навіть власної хати (М. Коцюбинський); — Скажу про себе... Одинець... Ну, що з такого мізерного життя? Пустка. Ні ти ні до кого, ні до тебе ніхто (С. Добровольський); — Служив зо мною вкупі наймит ..сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок). — Пор. бездо́мник.

ХОЛОСТЯ́К (неодружений чоловік), ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, НЕОДРУ́ЖЕНИЙ, НЕЖОНА́ТИЙ, КАВАЛЕ́Р заст., БУРЛА́КА заст.; ХЛО́ПЕЦЬ, МОЛОДЕ́ЦЬ, МОЛОДА́Н розм., ЛЕ́ГІНЬ діал. (неодружений молодий чоловік). Вчитель недавно приїхав у їхнє село, був холостяком, то мусив сам себе доглядати (Є. Гуцало); "Чи ти ж, — кажу, — парубок, чи удовець?" — "Моя жінка вмерла через рік, як мене батько оженив.." — каже він (І. Нечуй-Левицький); Дядько Тимоха пробував собі молодиком. Всі так ізвикли бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувались, дочувшися, що він має одружитися (Б. Грінченко); Гуртожиток для неодружених; Нежонатого не посилай у старости, бо як гарна дівчина — переб'є (прислів'я); Як це сталося, що вона пішла за нього, вічного наймита, старого парубка, бурлаку, що не має навіть власної хати, не то що землі — і досі не знає (М. Коцюбинський); Дорослі хлопці та дівчата з вереском і реготом обганяли санчата дітвори і навмисно падали купою в сніг (З. Тулуб); — От і заславсь молодець до дівчини; а в сватах пішли неабиякі люде (П. Куліш); Чумаченьку, козаченьку! Де ти, молодане? Чом на мене твоє око кареє не гляне (пісня); Не один легінь брав собі за жінку чорняву румунку (А. Хорунжий).