1. Словник синонімів української мови

бівуачний

БРОДЯ́ЧИЙ (про спосіб життя — пов'язаний з частими переїздами з місця на місце), БЕЗДО́МНИЙ, МАНДРІ́ВНИ́Й, КОЧОВИ́Й розм., ЦИГА́НСЬКИЙ жарт., БІВУА́ЧНИЙ (БІВА́ЧНИЙ) рідше, БУРЛА́ЦЬКИЙ заст., розм. Пробийголови та пропийдуші, звиклі до крові, до бездомного розбійницького життя! (О. Гончар); Промайнули Юнацькі весни мандрівні (П. Воронько); В тім протязі часу бували довші перерви, та всі листи від 1877 до 1881 р. пропали в тривожних роках мого кочового життя (І. Франко); Поки що ніяких сутичок з ворогом не було, і козакам набридло одноманітне бівуачне життя (С. Добровольський); — Мені вже трохи обридло бурлацьке та циганське життя та блуканина (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бівуачний — бівуа́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бівуачний — бівачний, -а, -е. Прикм. до бівуак і бівак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бівуачний — БІВУА́ЧНИЙ, БІВА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до бівуа́к і біва́к. Поки що ніяких сутичок з ворогом не було, і козакам набридло одноманітне бівуачне життя (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  4. бівуачний — БІВУА́ЧНИЙ, БІВА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до бівуа́к і біва́к. Поки що ніяких сутичок з ворогом не було, і козакам набридло одноманітне бівуачне життя (Добр., Очак. розмир, 1965, 383). Словник української мови в 11 томах