1. Словник синонімів української мови

біляк

БІ́ЛИЙ у знач. ім., перев. мн.; БІЛОГВАРДІ́ЄЦЬ, БІЛЯ́К заст. зневажл., БІЛОБАНДИ́Т заст. (той, хто воював у лавах Білої гвардії); БІЛОГВАРДІ́ЙЩИНА збірн., зневажл. (білогвардійці, а також біла еміграція); БІЛОЕМІГРА́НТ (той, хто належав до білої еміграції). Увесь ліс шумів од них — партизанів. І якщо вночі десь займався полум'ям хутір якогось буржуя, якщо вночі десь вирубано білих заставу, всі знали: це ніхто ж, як лісовики (А. Головко); У місті купка червоноармійців змагалася з повсталими білогвардійцями (О. Донченко); Інші єпархіальні службовці знаходили мужність озирнутися на себе, клясти минуле й шукати в новому бодай якоїсь зачіпки жити. Були й такі, що.. просто йшли в білобандити (І. Ле); Погнали білогвардійщину. Вийшов з копанок Олександр Сухомлинський і знову став правити в ревкомі (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біляк — біля́к 1 іменник чоловічого роду, істота заєць біля́к 2 іменник чоловічого роду гриб біля́к 3 іменник чоловічого роду, істота білогвардієць іст., розм. Орфографічний словник української мови
  2. біляк — -а, ч. 1》 Заєць, що має біле хутро. || розм., рідко. Тварина білої масті, птах з білим оперенням. 2》 бот. Білий гриб. 3》 іст., зневажл. Білогвардієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біляк — БІЛЯ́К, а́, ч. 1. Ссавець роду зайців, широко розповсюджений на півночі Європи і Азії. До групи, що під загрозою зникнення, віднесено зайця-біляка (із журн.). 2. Тварина білої масті, птах з білим оперенням. Словник української мови у 20 томах
  4. біляк — У, ч., див. білка 1. По врубався в тєму апарата, коли на нього біляк напав. Його висадило на ізмєну, тіпа він сам сидить у тому столі і не може в'їхати (Ю. Іздрик). Словник сучасного українського сленгу
  5. біляк — див. білий Словник синонімів Вусика
  6. біляк — БІЛЯ́К, а, ч. 1. Заєць, що має біле хутро. Заєць-біляк на зиму змінює шерсть; // розм., рідко. Тварина білої масті, птах з білим оперенням. На ставі пишно Лебідь плив, А Гуси сірії край його поринали. "Хіба оцей біляк вас з глузду звів?... Словник української мови в 11 томах
  7. біляк — Біляк, -ка м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. Греб. 362. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... Словник української мови Грінченка