1. Словник синонімів української мови

вагання

ВАГА́ННЯ (неспроможність відразу вирішити щось), НЕРІШУ́ЧІСТЬ, ХИТА́ННЯ, СУ́МНІВИ, ВАГА́ заст. І підем ми в Подніпров'я Без вагання і без ваги (І. Франко); Олекса ще стоїть у нерішучості, дивиться на кладку, яка все ще розхитується над водою (Ю. Мушкетик); Діалект чи самостійна мова? Найпустіше в світі се питання, Міліонам треба сього слова, І гріхом усяке тут хитання (І. Франко); Відкинувши всі сумніви й вагання,.. Олег відважно рушив у хвилі океану (І. Ле).

ВАГА́ННЯ (непослідовність у поглядах), ХИТА́ННЯ, СУ́МНІВИ. В ідеологічній боротьбі не можна допускати компромісів, вагань (з журналу). — Пор. ро́здум, су́мнів.

РО́ЗДУМ (стан заглиблення у свої думки), РОЗДУ́МУВАННЯ, РО́ЗМИСЕЛ, МЕДИТА́ЦІЯ літ., НА́МИСЕЛ діал., РОЗДУ́МА рідко, РОЗРА́ДА розм., РО́ЗСУД розм. Нелегкі роздуми не раз тривожили душу Погиби (М. Стельмах); Тяжкі, екзальтовані звинувачення на свою адресу і роздумування про право на щастя вразили мене (С. Чабанівський); Батько мовчав, заглиблений у свої розмисли (Я. Качура); (Публій (по хвилі намислу):) Гм... скажу по правді, ми вибрались удвох, але жона лишилась там, коло міської брами (Леся Українка); — Мав час на роздуму! Півроку зналися!.. (Марко Вовчок); Вернувся (співець) додому у тяжкій розраді (Леся Українка). — Пор. 2. вага́ння.

СУ́МНІВ (відсутність твердої впевненості в комусь, чомусь), НЕПЕ́ВНІСТЬ, НЕВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ВАГА́ННЯ, ПОБО́ЮВАННЯ, ПІДО́ЗРА. Нападала на Олену тривога, гіркі сумніви закрадалися в душу..: "Повернеться твій Оксен із служби та візьме собі в подруги курсистку стрижену, а тебе покине..." (Григорій Тютюнник); Руфін дивиться на Люція з непевністю, не знаючи, як має його зустріти (Леся Українка); Невпевненість у своїх силах. — Пор. 2. вага́ння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагання — (неспроможність рішитися на щось) нерішучість, сумнів, хитання, Словник синонімів Полюги
  2. вагання — вага́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. вагання — Вагування, ід. трихи-мнихи; (перед рішенням) роздуми, роздумування; (у поглядах) хитання, непослідовність, (у діях — ще) нерішучість. Словник синонімів Караванського
  4. вагання — [ваган':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  5. вагання — -я, с. 1》 Дія за знач. вагатися. 2》 Неспроможність відразу вирішити щось; роздумування. 3》 Непослідовність у поглядах, хитання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вагання — ВАГА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. вага́тися. Здавалось, що вагання, нерішучість, слабість волі та розчаровання [розчарування] були зовсім недоступні для його вдачі (І. Словник української мови у 20 томах
  7. вагання — Вага́ння, -ння; -га́ння, -га́нь і -га́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вагання — ВАГА́ННЯ, я, с. І. Дія за знач. вага́тися. Антін спинився, глянув на жінку і по хвилині втігання в його зірвалось: — Я бачив сон (Коцюб., II, 1955, 287); Так не раз перемагати мушу Я вагання остогидлу мить (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66). Словник української мови в 11 томах