1. Словник української мови в 11 томах

вагання

ВАГА́ННЯ, я, с. І. Дія за знач. вага́тися.

Антін спинився, глянув на жінку і по хвилині втігання в його зірвалось: — Я бачив сон (Коцюб., II, 1955, 287);

Так не раз перемагати мушу Я вагання остогидлу мить (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66).

2. Неспроможність відразу вирішити щось; роздумування.

[Джонатан:] Невже не знаєш ти ні муки, ні вагання? (Л. Укр., III, 1952, 52);

Здавалось, що вагання, нерішучість, слабість волі та розчаровання були зовсім не доступні для його вдачі (Фр., VII, 1951, 51);

Зрілість людська виростає з боротьби. Часто з боротьби з самим собою. Зі своїми сумнівами, ваганнями (Рун., Остання шабля, 1959, 91);

Ми пройшли грозу залізну, й тільки той безсмертним став, хто у битві за Вітчизну без вагань життя віддав (Сос., Зел. світ, 1949, 117).

3. Непослідовність у поглядах, хитання.

..справедливість вимагає сказати, що, при всіх ваганнях Герцена між демократизмом і лібералізмом, демократ все ж брав у ньому гору (Ленін, 18, 1950, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагання — (неспроможність рішитися на щось) нерішучість, сумнів, хитання, Словник синонімів Полюги
  2. вагання — вага́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. вагання — Вагування, ід. трихи-мнихи; (перед рішенням) роздуми, роздумування; (у поглядах) хитання, непослідовність, (у діях — ще) нерішучість. Словник синонімів Караванського
  4. вагання — [ваган':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  5. вагання — -я, с. 1》 Дія за знач. вагатися. 2》 Неспроможність відразу вирішити щось; роздумування. 3》 Непослідовність у поглядах, хитання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вагання — ВАГА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. вага́тися. Здавалось, що вагання, нерішучість, слабість волі та розчаровання [розчарування] були зовсім недоступні для його вдачі (І. Словник української мови у 20 томах
  7. вагання — ВАГА́ННЯ (неспроможність відразу вирішити щось), НЕРІШУ́ЧІСТЬ, ХИТА́ННЯ, СУ́МНІВИ, ВАГА́ заст. І підем ми в Подніпров'я Без вагання і без ваги (І. Франко); Олекса ще стоїть у нерішучості, дивиться на кладку, яка все ще розхитується над водою (Ю. Словник синонімів української мови
  8. вагання — Вага́ння, -ння; -га́ння, -га́нь і -га́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)