1. Словник синонімів української мови

вдихати

ВДИХА́ТИ (дихаючи, наповнювати легені повітрям, газом, парою тощо), ВДИ́ХУВАТИ рідше; ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ), ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), КОВТА́ТИ, ЛОВИ́ТИ, ХАПА́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ (перев. у спол. із сл. повітря). — Док.: вдихну́ти, ввібра́ти (увібра́ти), втягну́ти (утягну́ти), втягти́ (утягти́), протягну́ти, потягти́ (потягну́ти), ковтну́ти, вхопи́ти (ухопи́ти), схопи́ти. Відпочити сів І вдихаю радісно пахощі полів (Д. Павличко); На повні грудивдихував вологу (Л. Первомайський); Терезка сиділа мовчки, з насолодою вбираючи в себе міцне повітря (М. Томчаній); Повними грудьми втягаючи в себе морозне повітря, подався Семен дорогою ген за село (М. Коцюбинський); Всі троє посідали перед вогнищем і, нервово втягуючи в себе.. пахощі, неспокійно вертять головами (В. Козаченко); Я кинувся до вікна, широко відчинив його, почав жадібно ковтати свіже повітря (Я. Гримайло); Ловив грудьми холодне повітря (М. Коцюбинський); Всміхався в простори й жадно хапав легенями весняне повітря (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдихати — вдиха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вдихати — (повітря) вдихувати, втягати (запах) фр. смоктати; (думку) навіювати, надихати, накликати, уроювати, вселяти. Словник синонімів Караванського
  3. вдихати — [ўдиехатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. вдихати — -аю, -аєш і рідко вдихувати, -ую, -уєш, недок., вдихнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Дихаючи, вбирати, втягувати в легені (повітря, газ, пару і т. ін.). 2》 перев. док., перен. Надавати кому-небудь чогось, вселяти якусь думку, викликати якесь почуття і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вдихати — ВДИХА́ТИ, а́ю, а́єш, ВДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВДИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Дихаючи, вбирати, втягувати в легені (повітря, газ, пару і т. ін.). Коло сінешних [сінешніх] дверей .. Словник української мови у 20 томах
  6. вдихати — ВДИХА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ВДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВДИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Дихаючи, вбирати, втягувати в легені (повітря, газ, пару і т. ін.). Коло сінешних дверей.. Словник української мови в 11 томах