вдихати
вдиха́ти
-аю, -аєш і рідко вдихувати, -ую, -уєш, недок., вдихнути, -ну, -неш, док., перех.
1》 Дихаючи, вбирати, втягувати в легені (повітря, газ, пару і т. ін.).
2》 перев. док., перен. Надавати кому-небудь чогось, вселяти якусь думку, викликати якесь почуття і т. ін.
|| Надавати чому-небудь чогось (перев. нового, значного, важливого).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдихати — вдиха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- вдихати — (повітря) вдихувати, втягати (запах) фр. смоктати; (думку) навіювати, надихати, накликати, уроювати, вселяти. Словник синонімів Караванського
- вдихати — [ўдиехатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- вдихати — ВДИХА́ТИ, а́ю, а́єш, ВДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВДИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Дихаючи, вбирати, втягувати в легені (повітря, газ, пару і т. ін.). Коло сінешних [сінешніх] дверей .. Словник української мови у 20 томах
- вдихати — ВДИХА́ТИ (дихаючи, наповнювати легені повітрям, газом, парою тощо), ВДИ́ХУВАТИ рідше; ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ), ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), КОВТА́ТИ, ЛОВИ́ТИ, ХАПА́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ (перев. у спол. із сл. повітря). — Док. Словник синонімів української мови
- вдихати — ВДИХА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ВДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВДИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Дихаючи, вбирати, втягувати в легені (повітря, газ, пару і т. ін.). Коло сінешних дверей.. Словник української мови в 11 томах