1. Словник синонімів української мови

вередун

ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї — не випадок, а особливість поведінки (з журналу); — Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вередун — вереду́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вередун — Варивода, коверзун, вередій, перебендя, комиза, вереда, капризун, капризуля. Словник синонімів Караванського
  3. вередун — -а, ч. Той, хто вередує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вередун — ВЕРЕДУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто вередує; вередник. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); – Аякже, – засміялась Шура, – тоді тобі й на очі не потрапляй; і Володя погано вихований, вередун... Словник української мови у 20 томах
  5. вередун — див. вередливий Словник синонімів Вусика
  6. вередун — ВЕРЕДУ́Н, а́, ч. Той, хто вередує. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (Н.-Лев., IV, 1956, 206). Словник української мови в 11 томах