веремія

ВИР чого, який (бурхливий, стрімкий рух подій і т. ін., який захоплює, втягає за собою), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ВИ́ХОР, ВЕРЕМІ́Я, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше. Прибувши до Петербурга, Шевченко потрапляє в самий вир подій (П. Колесник); Скільки талантів губиться в коловороті буднів лише через те, що їм вчасно не надається можливості виявляти себе!.. (І. Головченко, О. Мусієнко); — Вже доведи до ладу свої справи в Ковалівці, а не кидайся з головою в новий глибокий нурт (В. Кучер); Вихор війни; Розповідала (мати), що тут коїться, яка знялась сьогодні зранку веремія (О. Гончар); На горбі — блискавка шабель, страшна коловерть кіннотників (Є. Кравченко); О, як страшно тебе (совість).. загубити в нуртовищі справ (В. Коротич); Настрій танцю передавався глядачам, захоплюючи їх у свій круговорот (Я. Галан).

I. ВИ́ХОР (рвучкий круговий рух вітру, сильний, поривчастий вітер), ВЕРЕМІ́Я розм., ШУ́РА-БУ́РА (ШУ́РЯ-БУ́РЯ) розм., КРУ́ТЕНЬ діал. Тут раптом вихор налетів, і дерева здригнули (Леся Українка); Зоїна постать поступово тане у веремії світлих сніжинок (О. Гуреїв); Похилились квітки, Посумніли.. Шуря-буря пройшла — Вони знов піднялись (І. Франко); Позирав (Левченко).. на всі дороги, над якими летіла хурделиця. — Не видать і не чуть ані пари. Тільки крутень крутить (І. Микитенко). — Пор. I. урага́н.

КОЛОТНЕ́ЧА (безладний рух, гомін людей), КОЛОТНЯ́́ розм., ВЕРЕМІ́Я розм., ВЕРЕМІ́Й розм., ХУ́ГА розм., КО́ЛОТ діал. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (М. Руденко); В п'ятницю ж у Люборацьких така колотня була у двірку, що й не сказати (А. Свидницький); Оленку мало не повалили із ніг.. Коли б не Павло, то, здається, й повік не вибралась з тієї тісноти і веремії (В. Кучер); Князь стоїть, мов тороплений, бо ще й до себе не прийшов за великим ґвалтом поміж військом. У Московщині він зроду такої хуги не бачив (П. Куліш). — Пор. метушня́.

МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм., ВЕРЕМІ́Й розм., РУХАНИ́НА розм., РОЗГАРДІЯ́Ш розм., ША́РВАРОК розм., ША́РВАРКА розм., КАТАВА́СІЯ розм., ШАМОТНЯ́ розм., ШАМО́ТНЯВА розм., СОДО́М розм., СОДО́МА розм., ШАРПАНИ́НА розм., МЕТУШНЯ́ВА розм., СУЄТА́ розм., ТЯГАНИ́НА розм., ПО́РУХ розм., ВОРУШІ́ННЯ розм., ВОРУШНЯ́ розм., ЗАМЕТУШНЯ́ діал., ЗАМЕТНЯ́ діал., ШЕ́МЕТ діал., ШАТАНИ́НА заст.; ГАРМИ́ДЕР розм. (з безладним, сильним шумом, криком). Раптом в одному кінці табору здійнялася якась метушня. В темряві, у відблисках багать і не розбереш, що там робиться: лаються чи, може, й б'ються. Роман пішов на той шарварок (Д. Ткач); (Любов:) Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці ваші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки (Леся Українка); Гізела орієнтувалася в сум'ятті танцювального залу напрочуд добре (П. Загребельний); Навкруги розлягається голосний гомін людських голосів, бреньк склянок і бігання прислуги (Н. Кобринська); У волості шарпанина-біганина: одно туди йде, друге звідти виходить, третього ведуть... (Панас Мирний); На кутку завалували собаки, в хатах почали гупати двері, скрізь чулася біготня (В. Кучер); В домі почалося ворушіння, крутанина та біганина (І. Нечуй-Левицький); Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина (Панас Мирний); Настала після сього велика метанина по селу (Ганна Барвінок); Заруба побачив якийсь рейвах біля громадської запущеної хати (В. Кучер); Люди ті кричали, метушились, витягали воду з колодязя, носили її відрами, розтягали той хлівчик, що горів... Серед усього того розруху впала Грицькові у вічі жіноча постать (Б. Грінченко); Як ударив грім, в хаті починається руханина: зачиняють вікна (С. Васильченко); Саме в такий розгардіяш, коли весь дім ходив ходором.., на подвір'я в'їхав старомодний фаетон з тіткою Меланією (Ірина Вільде); Данько.. теж не забарився ув'язатися в загальну катавасію (О. Гончар); І раптом — постріл. Ні диму, ні полум'я. Тільки приглушений ляскіт покрив лемент. Шамотня ще більша зчинилася в натовпі (І. Ле); В кімнаті піднявся якийсь содом (І. Нечуй-Левицький); В хаті.. колотнечі: содома піднялась, що й не сказати (А. Свидницький); Засліпило його й збаламутило серед церков, торговиць і людської метушняви (П. Загребельний); Багато часу минуло в суєті та тлумі, поки, зрештою, молоді та весільні батьки.. сіли за чільний стіл (Л. Дмитерко); В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (І. Нечуй-Левицький); Одчиняє він хату, уступив, молодиці з ним всипали, а вона лежить... Порух великий зчинився, плач ізняли, крик (Марко Вовчок); Аж ось по хатах, по оборах ворушня, гамір, крик, біганина (І. Франко); Всю ніч стояла заметушня у панських будинках (С. Васильченко); Тут незабаром прилетів патруль, Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Леся Українка); У дворі був гармидер. Жовніри змішалися з арештантами, фурманами, щось порядкували, гримали на візників, тягли в оберемках солому (О. Досвітній). — Пор. 1. безла́ддя, 1. колотне́ча.