1. Словник синонімів української мови

верескливий

КРИКЛИ́ВИЙ (який часто й багато кричить, схильний до крику), КРИКУ́ЧИЙ розм., РОТА́ТИЙ розм.; ГОРЛА́СТИЙ (ГОРЛА́ТИЙ) розм. (який дуже голосно говорить, кричить); ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ (який верещить). Над полем кружляло крикливе гайвороння (І. Цюпа); Софія.. жваво щось говорила приятелькам і була така ж ротата, як і вчора (О. Гончар); Визирнув Іван Чумак на ту лайку, що дійшла до його вуха, хмурим оком кинув на сварливих, горластих жінок (К. Гордієнко); Жінка удосвіта дочку родила. Дитина здорова та горлата. Усіх утішає, як почне галасувати (казка); Верескливі одеські хлопчаки вимахували газетами, закликаючи до себе покупців (В. Кучер).

КРИКЛИ́ВИЙ (про голос, звук), КРИКУ́ЧИЙ розм.; ЛЕМЕНТЛИ́ВИЙ, ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ (пронизливий). Прийшов дядько Іван з жінкою Тетяною, і кімната сповнилася його крикливим голосом (П. Панч); В хаті заговорила мати-господиня, її лементливим голосом тепер заповнювалися покої суботівської господи (І. Ле); Саме в цю мить від ґанку дикий верескливий шарпнувся крик (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верескливий — верескли́вий: визгливый [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. верескливий — верескли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. верескливий — -а, -е. 1》 Високий, різкий, пронизливий (про голос, звук). 2》 Який верещить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. верескливий — ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Високий, різкий, пронизливий (про голос, звук). – І-гі-гі-і! – почулося знизу в відповідь тонке, верескливе гукання, й незабаром парубки побачили в долині гурток дівчат (М. Словник української мови у 20 томах
  5. верескливий — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  6. верескливий — Верескли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. верескливий — ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Високий, різкий, пронизливий (про голос, звук). — І-гі-гі-і! — почулося знизу в відповідь тонке, верескливе гукання, й незабаром парубки побачили в долині гурток дівчат (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 236); — Стояки тріснули... Словник української мови в 11 томах
  8. верескливий — Верескливий, -а, -е Крикливый. Желех. Левч. 62. Словник української мови Грінченка