1. Словник української мови у 20 томах

верескливий

ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Високий, різкий, пронизливий (про голос, звук).

– І-гі-гі-і! – почулося знизу в відповідь тонке, верескливе гукання, й незабаром парубки побачили в долині гурток дівчат (М. Коцюбинський);

– Стояки тріснули, – гукнув чийсь верескливий зляканий голос (О. Донченко);

Вони [МАЗи] загатили всю вуличку з кінця в кінець, бо кожен з причепом і завантажений трубами. Верескливий скрегіт криці – труба об трубу – й примусив ото зупинитись (Микита Чернявський);

Внизу почулися верескливі дівочі голоси (Ю. Логвин).

2. розм. Який верещить.

– Ні, пані, у вас єсть цуцик, та ще й дуже верескливий цуцик: він і тепер, от недавно, верещав (Грицько Григоренко);

Верескливі одеські хлопчаки вимахували газетами, закликаючи до себе покупців (В. Кучер);

Корова і теличка, пара коней, верескливий підсвинок, гуси та кури... Не бозна-скільки тієї живності у Бойків (І. Нижник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верескливий — верескли́вий: визгливый [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. верескливий — верескли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. верескливий — -а, -е. 1》 Високий, різкий, пронизливий (про голос, звук). 2》 Який верещить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. верескливий — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  5. верескливий — КРИКЛИ́ВИЙ (який часто й багато кричить, схильний до крику), КРИКУ́ЧИЙ розм., РОТА́ТИЙ розм.; ГОРЛА́СТИЙ (ГОРЛА́ТИЙ) розм. (який дуже голосно говорить, кричить); ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ (який верещить). Над полем кружляло крикливе гайвороння (І. Цюпа); Софія.. Словник синонімів української мови
  6. верескливий — Верескли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. верескливий — ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Високий, різкий, пронизливий (про голос, звук). — І-гі-гі-і! — почулося знизу в відповідь тонке, верескливе гукання, й незабаром парубки побачили в долині гурток дівчат (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 236); — Стояки тріснули... Словник української мови в 11 томах
  8. верескливий — Верескливий, -а, -е Крикливый. Желех. Левч. 62. Словник української мови Грінченка