1. Словник синонімів української мови

вершинний

ВЕ́РХНІЙ (який міститься, знаходиться, відбувається тощо зверху, вище чого-небудь), ГОРІ́ШНІЙ, ВЕРХОВИ́Й, ВЕРШИ́ННИЙ, ВЕРХОВИ́ННИЙ. На верхніх поличках знаходжу в слоїках сало і макарони (М. Коцюбинський); На горішньому поверсі школи вікна були відчинені (О. Гончар); Розрізняють чотири види або класи лісових пожеж: 1) наземні, або низові; 2) верхові, або вершинні (з посібника); Вони йшли далі і далі, забирались в холодний і непривітний глиб верховинних лісів (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершинний — верши́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вершинний — -а, -е. Прикм. до вершина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вершинний — ВЕРШИ́ННИЙ, а, е. Стос. до вершини. Вершинні водоскидні споруди дуже дорогі, їх споруджують для скорочення росту ярів лише тоді, коли інші протиерозійні заходи не забезпечують захисту цінних земель (з наук. літ.); Свiтло – це сама загадковiсть .. Словник української мови у 20 томах
  4. вершинний — ВЕРШИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до верши́на 1. Здебільшого грибки змінюють не тільки колір, а й механічні властивості деревини.. Гнилі бувають зовнішні та внутрішні, напневі, вершинні і гнилі стовбура (Стол.-буд. справа, 1957, 45). Словник української мови в 11 томах