вершинний
ВЕРШИ́ННИЙ, а, е.
Стос. до вершини.
Вершинні водоскидні споруди дуже дорогі, їх споруджують для скорочення росту ярів лише тоді, коли інші протиерозійні заходи не забезпечують захисту цінних земель (з наук. літ.);
Свiтло – це сама загадковiсть .. Вершинний самовияв природи, її шедевр! (О. Гончар);
Вершинними прозаїчними творами Ю. Яновського є “Вершники” і “Чотири шаблі” (В. Русанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вершинний — верши́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- вершинний — -а, -е. Прикм. до вершина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вершинний — ВЕ́РХНІЙ (який міститься, знаходиться, відбувається тощо зверху, вище чого-небудь), ГОРІ́ШНІЙ, ВЕРХОВИ́Й, ВЕРШИ́ННИЙ, ВЕРХОВИ́ННИЙ. На верхніх поличках знаходжу в слоїках сало і макарони (М. Словник синонімів української мови
- вершинний — ВЕРШИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до верши́на 1. Здебільшого грибки змінюють не тільки колір, а й механічні властивості деревини.. Гнилі бувають зовнішні та внутрішні, напневі, вершинні і гнилі стовбура (Стол.-буд. справа, 1957, 45). Словник української мови в 11 томах