1. Словник синонімів української мови

вигін

ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал., ПАСТЬБА́ рідше; ВИ́ГІН (поблизу села); ТОЛО́КА (залишене під пар поле, що використовується для пасіння). Коли починалася весна, ми, сільські хлопчики, залишали книжки і продовжували вже іншу "науку" на пасовищі біля отари і череди (І. Цюпа); З пасовиська спускається колгоспна череда (Остап Вишня); Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); На світанні.. пастухи виганяли худобу на царини (О. Гончар); Молодиці гнали своїх корів на пашу (Ю. Мокрієв); Вулицею пройшла на пастівник череда (О. Донченко); За селом на попасі сидить свинопас (Л. Первомайський); Оце коло хутора і попасище моє (Словник Б. Грінченка); На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір'я, не вгавали соловейки (М. Олійник); Дарка.. чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка); Череду вже з пашні женуть (Марко Вовчок); Підходять до мене селяни.. і заявляють, що коняка це в мене — начебто чумакова, яку вкупі з іншими шістьма в цю ніч було в них заведено з пастьби (А. Головко); За економією слався до кінця села широкий вигін, де весною і влітку пастушки пасли ягнята (І. Нечуй-Левицький); З весни випасали ми корів на толоці (О. Левада).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигін — «Вигін» (дорога, якою виганяють на пасовище худобу з села). «Вигін запестрився від худоби, яку гнали на пашу» (57). [Подібна диференціація значення доіст. «выгонъ» наявна в російських (псковських) говірках, де воно значить: «1. Пастбище. Словник з творів Івана Франка
  2. вигін — Яка семантична відмінність між іменниками вигин і вигін? Вигин – вигнуте місце, округла лінія згину, повороту. Вигін – місцевість біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. вигін — ви́гін іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. вигін — -гону, ч. Простора вільна ділянка біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вигін — Блуква, пасовисько, толока Словник чужослів Павло Штепа
  6. вигін — ВИ́ГІН, гону, ч. Простора вільна ділянка біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю. На вигоні телят перелякав [Осел]; Ускочив у село – всяк очі витріщає (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. вигін — Гону, ч. Насмішка. Словник сучасного українського сленгу
  8. вигін — див. пасовисько Словник синонімів Вусика
  9. вигін — Ви́гін, -гону, на -ні; ви́гони, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вигін — ВИ́ГІН, гону, ч. Простора вільна ділянка біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю. На вигоні телят [осел] перелякав; Ускочив у село — всяк очі витріщає (Гл., Вибр., 1957, 186); Потім хлопчик погнав з вигону гусей (Кучер, Чорноморці, 1956, 162). Словник української мови в 11 томах
  11. вигін — Ви́гін, -гону м. Выгонъ, пастбище за селомъ. Край великого зеленого вигону стояла корчма. Левиц. І. 14. Словник української мови Грінченка