визвіл

ВИ́ЗВОЛЕННЯ (позбавлення кого-, чого-небудь пригноблення, безправ'я тощо), ВИ́ЗВІЛ рідше, ЗВІ́ЛЬНЕННЯ, РОЗКРІПА́ЧЕННЯ. А тимчасом перш прийшла оповістка про визволення селян од панщини (І. Нечуй-Левицький); Він усією душею вірив у майбутнє визволення свого краю (С. Чорнобривець); Тому що родина моєї матері належала до так званих дворових, то при визволі від кріпацтва в 1861 році не одержала земельного наділу (В. Самійленко); Для Шевченка було дуже важливо, що його пам'ятають, турбуються й клопочуться про його звільнення (З. Тулуб); Розкріпачення дало можливість генію Шевченка розправити крила (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

визвіл — ви́звіл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
визвіл — визволу, рідше визволу, ч. Те саме, що визволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
визвіл — ВИ́ЗВІЛ, волу, ч. Те саме, що ви́зволення. Чим частіше думав про визвіл.., тим частіше оті папери ставали мені перед очима (І. Франко); [Дон Жуан:] Я б розрубав їх [пута] знову, коли інакше з них нема визволу (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
визвіл — див. порятунок Словник синонімів Вусика
визвіл — Ви́звіл, -волу, -лові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
визвіл — ВИ́ЗВІЛ, ви́зволу, рідше визво́лу, ч. Те саме, що ви́зволення. Чим частіше думав про визвіл.., тим частіше оті папери ставали мені перед очима (Фр., II, 1950, 345); Щеня припне [хлопець] на мотузочці та й держить його голодне. Словник української мови в 11 томах
визвіл — Ви́звіл, -волу м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить. Г. Барв. 279. Словник української мови Грінченка