1. Словник синонімів української мови

викривати

ВІДКРИВА́ТИ (робити відомим те, що було прихованим, таємним), РОЗКРИВА́ТИ, ВИКРИВА́ТИ, З'ЯСО́ВУВАТИ, ХВАЛИ́ТИСЯ. — Док.: відкри́ти, розкри́ти, ви́крити, з'ясува́ти, похвали́тися. Одну таємницю треба вже тепер відкрити (Лесь Мартович); Досі ніхто в класі не розкрив цього великого секрету (О. Копиленко); Лихолєтов довго нічим не викривав своїх намірів (О. Донченко); Мовчазна могила нам не з'ясує, що діється в ній (Леся Українка); — Ти ж, Карпе, мовчи, — сказав мені Іван, як кавуни прибрали.. — І матері не хвалися, що бачив сьогодні (Панас Мирний).

ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док.: ви́дати, ви́казати, ви́крити, розкри́ти, зра́дити, розголоси́ти. — Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх, — порядкував Довбня (Панас Мирний); Партизани вмирали, а не виказували товаришів (М. Шеремет); Йому (посередникові) дозволяється дати пораду, але ні в якому разі.. не викривати жодної таємниці супротивної сторони (М. Трублаїні); Вона не насмілювалася розкрити Жені найпотаємніше — своє кохання (А. Хижняк); (Прочанин:) Погана чутка йде про тебе в людях, що ніби ти його (Мессію) поцілував, як зраджував (Леся Українка); Я був переконаний, що навіть бабусям не можна розголошувати військових таємниць (Ю. Збанацький).

ВИКРИВА́ТИ кого, що (установлювати негативні, злочинні дії або причетність когось до них), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗВІ́НЧУВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ДЕМАСКУВА́ТИ. — Док.: ви́крити, розкри́ти, розвінча́ти, ви́явити, демаскува́ти, пійма́ти кого, на чому, розм Давид пише листа в газету, в якому викриває злочинні дії Матюхи і його компанії (з посібника); — Людську кров покрили... Та ні! навіщо ж Василь Порох живий?.. він вас розкриє ...(Панас Мирний); О. Корнійчук.. досить часто розвінчує тих, хто спричиняється до.. зла (з журналу); Хай (ударники) діляться досвідом з молоддю. Хай виявляють нехлюйство (О. Донченко); — Піймали на злодійстві, так було дома й дати прочуханку (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викривати — (показувати справжню суть когось, чогось) розкривати, виявляти, розвінчувати, демонструвати// зривати маску з кого, виводити на чисту воду кого. Словник синонімів Полюги
  2. викривати — викрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. викривати — (показувати справжню суть когось) зривати маску (машкару) з кого; (виявляти приховані наміри) розкривати карти чиї; (розкривати чиїсь нечесні, підступні дії) виводити на чисту (свіжу) воду кого. Словник фразеологічних синонімів
  4. викривати — (кого) демаскувати, виводити на чисту воду, зривати маску з; (що) підіймати завісу над чим; (злочин) виявляти, розкривати; дк. ВИКРИТИ, (щось таємне) ок. висвітити; (кого) довести злочин кому, з. висвідчити кого. Словник синонімів Караванського
  5. викривати — -аю, -аєш, недок., викрити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Виявляти злочинні чи негативні дії або причетність кого-небудь до цих дій. 2》 Робити відомим, засуджуючи (хиби, неправильності в чому-небудь, чиїсь дії і т. ін.). 3》 Розкривати, показувати щось приховане. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. викривати — ВИКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КРИТИ, ию, иєш, док. 1. кого, що. Виявляти приховане, злочинні чи негативні дії або причетність кого-небудь до цих дій. Вже й дощі почали накрапати. Словник української мови у 20 томах
  7. викривати — див. розвінчувати Словник синонімів Вусика
  8. викривати — ВИКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КРИТИ, ию, иєш, док., перех. 1. Виявляти злочинні чи негативні дії або причетність кого-небудь до цих дій. — Треба використовувати кожний випадок і кожний факт, що викриває попівське шахрайство (Мик. Словник української мови в 11 томах
  9. викривати — Викрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. викрити, -рию, -єш, гл. Открывать, открыть, обнаруживать, обнаружить. Желех. Словник української мови Грінченка