викривати

(показувати справжню суть когось) зривати маску (машкару) з кого; (виявляти приховані наміри) розкривати карти чиї; (розкривати чиїсь нечесні, підступні дії) виводити на чисту (свіжу) воду кого.

Найважливіше завдання карикатуристазірвати маску з негідника, показати його нікчемну душу (Молодь України, 26 квіт., 1987, с. 4); Князь вважається в поміщицьких колах лібералом, але поет Шевченко в поемі «Княжна» зривав з нього цю машкару (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1954, с. 245); За вечерею Семен Федорович навіть розмовляв з дружиною. І тоді Фросина розкрила перед ним усі карти Макара Підігрітого:Хоче стати на твоє місце (Зарудиий, На білому світі, 1967, с. 112); – Я дуже радий. Нарешті ми виведемо його на чисту воду (Довженко, 3, 1964, с. 169); [Карпо:] Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (Кропивницький, 2, 1958, с. 165).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викривати — (показувати справжню суть когось, чогось) розкривати, виявляти, розвінчувати, демонструвати// зривати маску з кого, виводити на чисту воду кого. Словник синонімів Полюги
  2. викривати — викрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. викривати — (кого) демаскувати, виводити на чисту воду, зривати маску з; (що) підіймати завісу над чим; (злочин) виявляти, розкривати; дк. ВИКРИТИ, (щось таємне) ок. висвітити; (кого) довести злочин кому, з. висвідчити кого. Словник синонімів Караванського
  4. викривати — -аю, -аєш, недок., викрити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Виявляти злочинні чи негативні дії або причетність кого-небудь до цих дій. 2》 Робити відомим, засуджуючи (хиби, неправильності в чому-небудь, чиїсь дії і т. ін.). 3》 Розкривати, показувати щось приховане. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. викривати — ВИКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КРИТИ, ию, иєш, док. 1. кого, що. Виявляти приховане, злочинні чи негативні дії або причетність кого-небудь до цих дій. Вже й дощі почали накрапати. Словник української мови у 20 томах
  6. викривати — див. розвінчувати Словник синонімів Вусика
  7. викривати — ВІДКРИВА́ТИ (робити відомим те, що було прихованим, таємним), РОЗКРИВА́ТИ, ВИКРИВА́ТИ, З'ЯСО́ВУВАТИ, ХВАЛИ́ТИСЯ. — Док.: відкри́ти, розкри́ти, ви́крити, з'ясува́ти, похвали́тися. Словник синонімів української мови
  8. викривати — ВИКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КРИТИ, ию, иєш, док., перех. 1. Виявляти злочинні чи негативні дії або причетність кого-небудь до цих дій. — Треба використовувати кожний випадок і кожний факт, що викриває попівське шахрайство (Мик. Словник української мови в 11 томах
  9. викривати — Викрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. викрити, -рию, -єш, гл. Открывать, открыть, обнаруживать, обнаружить. Желех. Словник української мови Грінченка