вилаяти

моркву вскребти кому; (приголомшити лайкою) мокрим рядном накрити (напнути) кого.

[3-тя дівчина:] Чи не сина бува шукає [Шкандибиха], щоб йому доброї моркви вскребти? (Панас Мирний, 6, 1970, с. 12); – А, Залужний!чи то вдоволено, чи то погрозливо протяг Максим Іванович. Відчув: зараз він накривав мене мокрим рядном (Збанацький, 1, 1974, с. 22); Настя призналась матері, що любить Гната, Що хоче жити з ним на віру. Стара напнула її мокрим рядном (Коцюбинський, 1, 1961, с. 72).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилаяти — ви́лаяти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилаяти — -аю, -аєш, док., перех. Обізвати кого-небудь образливими, лайливими словами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилаяти — ВИ́ЛАЯТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод. Обізвати кого-, що-небудь образливими, лайливими словами. Став [Тимоха] просити трьох [карбованців], – батько його вилаяв (Г. Квітка-Основ'яненко); Здалось – це не ми передучора ще сварливо зустрілись. Словник української мови у 20 томах
  4. вилаяти — ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори), СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИ підсил., КЛЯ́СТИ́ розм., ВІДЧИ́ТУВАТИ розм., ЧИ́СТИТИ розм., ГРІ́ТИ розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ГРИ́ЗТИ розм., НАБИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. вилаяти — ВИ́ЛАЯТИ, аю, аєш, док., перех. Обізвати кого-небудь образливими, лайливими словами. Став [Тимоха] просити трьох [карбованців], — батько його вилаяв (Кв.-Осн., II, 1956, 259); Здалось — це не ми передучора ще сварливо зустрілись. Словник української мови в 11 томах
  6. вилаяти — Ви́лаяти, -лаю, -єш гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе. Ном. № 3605. Словник української мови Грінченка