1. Словник синонімів української мови

викроїти

КРО́ЇТИ (розрізати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо), РОЗКРО́ЮВАТИ, КРА́ЯТИ розм.; ВИКРО́ЮВАТИ (вирізати з тканини, шкіри такі частини). — Док.: покро́їти, розкро́їти, покра́яти, ви́кроїти. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкії вибирає та кроїть та приміряє на панночку (Марко Вовчок); Розкроювати тканину; Пану чоботи він краяв Та купця корив і лаяв (Я. Щоголів).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викроїти — ви́кроїти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викроїти — див. викроювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викроїти — ВИ́КРОЇТИ див. викро́ювати. Словник української мови у 20 томах
  4. викроїти — ви́кроїти 1. = ви́краяти (ст): Малим діямантом в металевій оправі викроїв кусень шиби й обережно положив його на траву. Відчинити вікно – дурниця (Нижанківський) 2. із труднощами виділити, знайти можливість для нагальної потреби (перев. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. викроїти — ВИ́КРОЇТИ див. викро́ювати. Словник української мови в 11 томах