вилічувати

ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. — Він вираховує з мене за кожного барана й кожну ярочку, загризену вовками (З. Тулуб); Вилічив (пан) за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (І. Нечуй-Левицький); (Берчиха:) Боронь Боже! Щоб я брала з тебе гроші? Щоб я вивертала з тебе за Степана? (Л. Яновська); Іду повз пана: "Дайте ж, — кажу, — хоч за півмісяця, коли за місяць одвертаєте" (А. Тесленко).

ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ), ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев. приблизно); ПІДСУМО́ВУВАТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПІДБИВА́ТИ, РОЗЧИСЛЯ́ТИ розм. (перев. із сл. підсумок, рахунок, баланс — підраховувати загальну суму). — Док.: підрахува́ти, обчи́слити, обрахува́ти, облічи́ти, ви́рахувати, ви́лічити, полічи́ти, прики́нути, підсумува́ти, підвести́, підби́ти, розчи́слити. Рівними кроками, напівголоса підраховуючи, пройшов (Кобзар) уздовж і впоперек низину, що прилягала до городів (С. Журахович); І знову Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій, утворюваних машинами (П. Автомонов); По батькові мала (Клавда) кров Річинських, а та наказувала громадити, обчисляти, помножувати (Ірина Вільде); Він.. обраховує цю силу, щоб інші люди, його товариші, примусили її працювати в машинах, горіти в електричних лампах (М. Трублаїні); Ти не здивуєш, згадавши, що кількості первісних тілець Не облічити (переклад М. Зерова); Вираховує верхівець, скільки часу йому треба їхати (О. Донченко); Вилічував (Павло) усе до копійки, кому скільки належить внести до складчини (В. Кучер); Довго прикидає (Григір) в умі, скільки-то воно буде коштувати отой ліс на конюшню (Григорій Тютюнник); Часто після заводського гудка вся бригада збиралася у червоному кутку, щоб коротенько підсумувати зроблене за день (П. Кочура); Завершився особливо напружений у житті університету час: приймальна комісія підвела підсумки (Ю. Мартич); — У твоїх вікнах, на службі, ще світилося. — Баланс підбивали (В. Кучер); Я ж тії гроші розумом розчислю (Словник Б. Грінченка).

РАХУВА́ТИ (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), ЛІЧИ́ТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ЗЛІ́ЧУВАТИ розм., ЧИ́СЛИТИ розм.; ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (встановлювати кількість когось, чогось). — Док.: порахува́ти, зрахува́ти діал. нарахува́ти, полічи́ти, ви́лічити, злічи́ти, почи́слити, перерахува́ти. Вийшли діти на узлісся, Рахувать гриби взялися (І. Нехода); Комбат став лічити на пальцях (О. Гончар); (Мохаммед:) Я злічив всі зморшки у неї на обличчі... (Леся Українка); Дні з нетерпінням я числив, і от моя мрія збулася (М. Зеров); — Ой, скільки там гармат за горою — не годен перерахувати! (О. Гончар). — Пор. підрахо́вувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилічувати — вилі́чувати 1 дієслово недоконаного виду підраховувати вилі́чувати 2 дієслово недоконаного виду виліковувати рідко Орфографічний словник української мови
  2. вилічувати — I -ую, -уєш, недок., вилічити, -чу, -чиш, док., перех. Рахуючи, встановлювати кількість кого-, чого-небудь; підраховувати. || Рахуючи, віддавати; відраховувати. || Вираховувати за що-небудь певну суму грошей з платні. II -ую, -уєш, недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилічувати — ВИЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛІЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Рахуючи, встановлювати кількість кого-, чого-небудь; підраховувати. Приходить інспектор і давай вилічувати, хто був, хто пив, хто грав (А. Словник української мови у 20 томах
  4. вилічувати — ВИЛІ́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ЛІЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Рахуючи, встановлювати кількість кого-, чого-небудь; підраховувати. Приходить інспектор і давай вилічувати, хто був, хто пив, хто грав (Свидн. Словник української мови в 11 томах
  5. вилічувати — Вилічувати, -чую, -єш сов. в. вилічити, -чу, -чиш, гл. 1) Высчитывать, высчитать, вычислять, вычислить, посчитать. Почому сьогодні яйця? — Як хто продасть. Я свої вилічила по чотирнадцять. Черниг. у. 2) Вылѣчивать, вылѣчить. Чуб. II. 48. Шукаю лікарства і не можу вилічити. Рудч. Ск. Словник української мови Грінченка