вимінювати

МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ (ЗАМІ́НЮВАТИ), ЗМІ́НЮВАТИ (ЗМІНЯ́ТИ) (брати, використовувати одне замість одного); ПЕРЕМІНЯ́ТИ (ПЕРЕМІ́НЮВАТИ) (що-небудь чимсь іншим, на щось інше; робити в чомусь певні зміни); ПІДМІНЯ́ТИ (ПІДМІ́НЮВАТИ) (звичайно непомітно); ВИМІ́НЮВАТИ (що-небудь за щось). — Док.: поміня́ти, обміня́ти, проміня́ти, розміня́ти, заміни́ти, зміни́ти, переміни́ти, підміни́ти, ви́міняти. — Молодець, синку! Не міняй на солодкий пиріг свою гідність (І. Багмут); Поки в нього були різні дрібні, але коштовні речі, обмінював їх на харчі (М. Стельмах); — Здорові були, хлопці! — Здорова, лисичко-сестричко! — Проміняйте мені бичка-третячка за маковий пиріжок! — Добре, — кажуть (казка); Прислав Болеслав свого єпископа з жаданням розміняти на Бузі доньку на княгиню Ярославову (П. Загребельний); Якось лагодив я на хазяйській хатині димаря: цеглу, що вивітрилась, заміняв новою (І. Муратов); Стальні електроди розтоплювались, коротшали. Сахно змінював їх мало не одним духом (В. Собко); Гостей закованих своїх Сердешним чаєм напували І часових переміняли, Синємундирних часових (Т. Шевченко); До самого вечора жінки мерзли на магістратськім подвір'ю, перемінювали на собі хустки, аби їх не пізнати і не мож було їх вигнати (В. Стефаник); — Пам'ятаєш, як у картах козирною шісткою підмінюють туза, що світить? (М. Стельмах); І самопал, і пучечку пороху Гриць виміняв за кишенькового ножичка (Д. Ткач).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимінювати — вимі́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимінювати — -юю, -юєш, недок., виміняти, -яю, -яєш, док., перех. Одержувати яку-небудь річ, віддаючи за неї іншу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимінювати — ВИМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІНЯТИ, яю, яєш, док., кого, що. Одержувати кого-, що-небудь, віддавши інше, перев. рівноцінне. Мав [ігумен] змогу вимінювати за ячмінь .. не тільки мед і рибу, а навіть і хутро (О. Словник української мови у 20 томах
  4. вимінювати — Вимі́нювати, -мі́нюю, -мі́нюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вимінювати — ВИМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІНЯТИ, яю, яєш, док., перех. Одержувати яку-небудь річ, віддаючи за неї іншу. Мав [ігумен] змогу вимінювати за ячмінь.. не тільки мед і рибу, а навіть і хутро (Донч. Словник української мови в 11 томах