1. Словник синонімів української мови

винуватити

ЗВИНУВА́ЧУВАТИ кого в чому (вважати кого-небудь винним у чомусь), ОБВИНУВА́ЧУВАТИ, ВИНИ́ТИ кого за що, в чому, ОСКА́РЖУВАТИ заст.; ВИНУВА́ТИТИ перев. без додатка, ІНКРИМІНУВА́ТИ кому що, кого в чому; ПРИПИ́СУВАТИ, ПРИШИВА́ТИ розм. (перев. безпідставно). — Док.: звинува́тити, обвинува́тити, інкримінува́ти, оска́ржити, приписа́ти, приши́ти. Мене звинувачували у злочинній м'якості, лібералізмові (Ю. Мушкетик); — Ти довідався, в чому його обвинувачують? — Довідався. Погана його справа (З. Тулуб); Не його треба за розлуку винити (О. Гончар); Великої кривди зазнала (Докія) від людей. І вона винуватила цих людей за все: за свої муки й сльози, за своє дитинство безрадісне, безлюбовне (Б. Грінченко); — Ну, ти подумай, які злочини інкримінують тобі (Г. Епік); (Сімон:) Я оскаржую.. Євгенія Грушку (І. Франко); Якусь там справу дівчині пришили, Вона в тюрмі згоріла, як свіча (Л. Забашта).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винуватити — винува́тити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. винуватити — -ачу, -атиш, недок., наказ. сп. винувать; перех. Вважати кого-небудь винним, висловлювати впевненість у чиїйсь вині, провині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винуватити — ВИНУВА́ТИТИ, а́чу, а́тиш; наказ. сп. винува́ть; недок., кого, що. Вважати кого-, що-небудь винним, висловлювати впевненість у чиїйсь вині, провині. – Ну, а за що ж то Загнибіда загубив свою жінку? – спитався Колісник .. Словник української мови у 20 томах
  4. винуватити — див. нарікати; підозрівати Словник синонімів Вусика
  5. винуватити — ВИНУВА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок.; наказ, сп. винува́ть; перех. Вважати кого-небудь винним, висловлювати впевненість у чиїйсь вині, провині. — Ну, а за що ж то Загнибіда загубив свою жінку? — спитався Колісник.. Словник української мови в 11 томах