винятковість

ВИНЯТКО́ВІСТЬ (зверхність, відособленість, що ґрунтується на нібито наявності в кого-, чого-небудь переваги, вищості), ВИ́КЛЮЧНІСТЬ, ПРИВІЛЕЙО́ВАНІСТЬ. Шевченкові була чужа думка про якусь расову чи національну винятковість (із науково-популярної літератури); Стара класова виключність зникає (з посібника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винятковість — винятко́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. винятковість — (виділення чогось із ряду за якісь переваги) виключність, привілейованість. Словник синонімів Полюги
  3. винятковість — ВИНЯТКО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Дуже виразна своєрідність, особливість, характерна тільки для кого-, чого-небудь. Марту бачачи, переймався ще глибше свідомістю її винятковості на землі й покірно гадав: “Я не звільнюся від неї ніколи” (В. Словник української мови у 20 томах
  4. винятковість — -вості, ж. 1》 Дуже виразна своєрідність, особливість, характерна тільки для кого-, чого-небудь. 2》 Зверхність, відособленість, що ґрунтується на нібито наявності у кого-, чого-небудь переваги; привілейованість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. винятковість — ВИНЯТКО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Дуже виразна своєрідність, особливість, характерна тільки для кого-, чого-небудь. Образ нашого сучасника вирисовується в них [картинах] уже не в своїй винятковості й офіціальній відокремленості, а в новому, більш широкому.. Словник української мови в 11 томах