1. Великий тлумачний словник сучасної мови

винятковість

винятко́вість

-вості, ж.

1》 Дуже виразна своєрідність, особливість, характерна тільки для кого-, чого-небудь.

2》 Зверхність, відособленість, що ґрунтується на нібито наявності у кого-, чого-небудь переваги; привілейованість.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винятковість — (виділення чогось із ряду за якісь переваги) виключність, привілейованість. Словник синонімів Полюги
  2. винятковість — винятко́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. винятковість — ВИНЯТКО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Дуже виразна своєрідність, особливість, характерна тільки для кого-, чого-небудь. Марту бачачи, переймався ще глибше свідомістю її винятковості на землі й покірно гадав: “Я не звільнюся від неї ніколи” (В. Словник української мови у 20 томах
  4. винятковість — ВИНЯТКО́ВІСТЬ (зверхність, відособленість, що ґрунтується на нібито наявності в кого-, чого-небудь переваги, вищості), ВИ́КЛЮЧНІСТЬ, ПРИВІЛЕЙО́ВАНІСТЬ. Словник синонімів української мови
  5. винятковість — ВИНЯТКО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Дуже виразна своєрідність, особливість, характерна тільки для кого-, чого-небудь. Образ нашого сучасника вирисовується в них [картинах] уже не в своїй винятковості й офіціальній відокремленості, а в новому, більш широкому.. Словник української мови в 11 томах