1. Словник синонімів української мови

випадком

ВИПАДКО́ВО присл. (не передбачаючи, не сподіваючись; за збігом обставин), НЕНАРО́КОМ, НЕСПОДІ́ВАНО, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНО, ЧА́СОМ, ПОМИЛКО́ВО рідше, ВИ́ПА́ДКОМ рідко, ПРИПА́ДКОМ діал., ПРИПАДКО́ВО діал. Про Ширяєва Тарас довідався випадково (О. Іваненко); Може, й мене ненароком Діточки згадають (Т. Шевченко); Несподівано стрівся (Йон) з очима, що з-під тонких дівочих брів опекли його жаром молодості й півдня (М. Коцюбинський); Наган непередбачено вистрілив (Ю. Яновський); Соломія спитала в їх (хлопчиків), чи не бачили часом вони в лісі якого чоловіка (І. Нечуй-Левицький); Дмитро буде вільний з того жовнірства, хоч би його й забрали помилково (Г. Хоткевич); Гордій почав розказувати, що зовсім випадком зайшов сюди (Б. Грінченко); Може, лиш припадком Хтось, розглядаючи старих книжок сміття, незацікавленим напом'яне нащадкам Мале моє життя (М. Рильський); І от раз юнак той припадково Здибав у якімось закамарку Свою паню (І. Франко). — Пор. ненавми́сне.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випадком — ви́па́дком 1 прислівник незмінювана словникова одиниця рідко випа́дком 2 вставне слово незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. випадком — присл., рідко. Те саме, що випадково. || у знач. вставн. сл., звичайно із запереченням не, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випадком — ВИ́ПА́ДКОМ, присл., розм. Те саме, що випадко́во. Його самого сливе що не видати стало, хіба випадком стрінеться та зійдеться з товариством, блідий та мовчущий (Марко Вовчок); Зостались-но випадком дві тополі, Мов свідки ті пережитої долі (М. Словник української мови у 20 томах
  4. випадком — ВИПА́ДКОМ, присл., рідко. Те саме, що випадко́во. Його самого сливе що не видати стало, хіба випадком стрінеться та зійдеться з товариством., блідий та мовчущий (Вовчок, І, 1955, 347); Зостались-но випадком дві тополі, Мов свідки ті пережитої долі (Стар. Словник української мови в 11 томах