1. Словник синонімів української мови

виплутувати

ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док.: ви́ручити, врятува́ти (урятува́ти), ви́рятувати, зарятува́ти, ви́зволити, ви́бавити, ви́плутати, ви́везти. Товариші душі в йому не чули. Коли ж лучалося яке лихо, вони завжди гуртом його виручали (Панас Мирний); В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); (Яків:) Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує (Черевань) й визволить (П. Куліш); Запорожці.. співали про те, як вони побратима з неволі урятували (М. Нагнибіда); Розмова з папою мала вибавити Євпраксію, визволити (П. Загребельний); Не раз виплутував (прокурор) грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); — Не раз тебе з біди вивозив (М. Стельмах).

РЯТУВА́ТИ (допомагати кому-небудь виходити з важкого, скрутного становища), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ПОМАГА́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ. — Док.: врятува́ти, ви́рятувати, врятува́ти (урятува́ти), помогти́, ви́плутати. В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); Розумна жінка чоловіка з біди вирятує, а дурна ще втокмачить (приказка); Ой, спасибі ж тобі, Хмелю, й превелика шана, Що врятував Україну Від польського пана! (історична пісня); Не раз виплутував (прокурор) грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплутувати — виплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виплутувати — -ую, -уєш, недок., виплутати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розмотуючи, розсовуючи заплутане, виймати, звільняти кого-, що-небудь. 2》 перен. Допомагати кому-небудь виходити із тяжкого, скрутного становища; рятувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплутувати — ВИПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛУТАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Розмотуючи, розсовуючи заплутане, виймати, звільняти кого-, що-небудь. Наталя Вовк ткала портрет годинами і днями, потрібної схожості не було, виплутувала нитку назад (І. Словник української мови у 20 томах
  4. виплутувати — див. хитрувати Словник синонімів Вусика
  5. виплутувати — ВИПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛУТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Розмотуючи, розсовуючи заплутане, виймати, звільняти кого-, що-небудь. Він підбіг до шпигуна, схопив його за руку, потяг по горищу, виплутуючи з старих сіток (Збан., Мор. Словник української мови в 11 томах
  6. виплутувати — Виплутувати, -тую, -єш сов. в. виплутати, -таю, -єш, гл. Выпутывать, выпутать, распутывать, распутать. Словник української мови Грінченка