виплутувати

Значення в інших словниках

1. виплутувати — виплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. виплутувати — -ую, -уєш, недок., виплутати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розмотуючи, розсовуючи заплутане, виймати, звільняти кого-, що-небудь. 2》 перен. Допомагати кому-небудь виходити із тяжкого, скрутного становища; рятувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виплутувати — ВИПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛУТАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Розмотуючи, розсовуючи заплутане, виймати, звільняти кого-, що-небудь. Наталя Вовк ткала портрет годинами і днями, потрібної схожості не було, виплутувала нитку назад (І. Словник української мови у 20 томах
4. виплутувати — ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
5. виплутувати — ВИПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛУТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Розмотуючи, розсовуючи заплутане, виймати, звільняти кого-, що-небудь. Він підбіг до шпигуна, схопив його за руку, потяг по горищу, виплутуючи з старих сіток (Збан., Мор. Словник української мови в 11 томах
6. виплутувати — Виплутувати, -тую, -єш сов. в. виплутати, -таю, -єш, гл. Выпутывать, выпутать, распутывать, распутать. Словник української мови Грінченка