виправа

ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у тексті). П'єса була дозволена цензурою майже без виправлень (із науково-популярної літератури); Мені здається, що їх (оповідання) варт надрукувати, зробивши тільки деякі невеличкі поправки (Панас Мирний).

I. ЗАГІ́Н (організована збройна військова група), ВАТА́ГА, ВІ́ДДІЛ діал., ВИ́ПРА́ВА заст. рідко; ДРУЖИ́НА (у Стародавній Русі). Пізно ввечері кінний загін козаків виступив з села (О. Донченко); Ватага наддніпрянська перетворювалася на загрозу політичним інтригам Сходу і Заходу (І. Ле); — Дозволь мені з десятитисячним відділом (монголів) іти тухольським шляхом (І. Франко); Виправа козацька рушила з міста (Марко Вовчок); Та ось, наче смерті яма, Відчинилась міська брама, І з дружиною малою Вийшов князь з Переяслава (І. Франко).

ПО́САГ (майно, гроші, що їх дають батьки або родичі нареченій, коли вона виходить заміж), ПРИ́ДАНЕ розм., ВІ́НО заст., ВИПРА́ВА заст., ДІВИ́ЗНА заст. Щоб батьки встигли справити Аспазії посаг, весілля було призначено десь за місяць (П. Панч); — Виходь собі заміж, будь ласка. Христина їй уже й придане справила (А. Головко); (Хома:) Скажи, яке ти віно даси за своєю дочкою? (І. Карпенко-Карий); — Ми все шиємо, ковдри стебнуємо .. Ось шили ми недавно виправу для однієї купецької дочки (Грицько Григоренко); Вся її дівизна, книжки, папери — все порозкидане, а її немає (С. Васильченко).

ПОХІ́Д (пересування, перехід організованої групи людей, перев. військових, з певною метою, завданням), ВИПРА́ВА заст.; МАРШ (пересування війська похідним ладом на дальшу відстань). Кортить йому знати про тих давніх людей, що насипали оці кургани-могили в степах і ходили звідси в далекі походи (О. Гончар); — Твоя робота відчутна й серед повсталих, — вони стоять за негайну виправу по козачий хліб за Тегинею (І. Ле); Олесь зачав рідше бувати у мене. Літні марші, а далі маневри, далі знов служба — цілими тижнями (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправа — Випра́ва: — виряджання, відправлення [43] — майно, яке дістають дівчата при виході заміж; білизна, одяг, посуд тощо [V] — шлюбна виправа: придане (одяг, білизна) [III] Словник з творів Івана Франка
  2. виправа — ви́пра́ва іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. виправа — Випра́ва. Убрання, стрій. [Пральня] також приймає портієри, білє на крохмалене всілякого сорт а, мужеску гардеробу з вовни, шевйоту, піки, далі виправи весільні (Б., 1899, 35, рекл. Українська літературна мова на Буковині
  4. виправа — -и, ж., заст. 1》 Те саме, що виправлення. 2》 Відправлення, вирядження кого-небудь кудись. || Похід. 3》 рідко. Те саме, що загін. 4》 Посаг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виправа — ВИ́ПРА́ВА, и, ж. 1. Відправлення, вирядження кого-небудь кудись. Прийшла моя виправа До краю іншого (М. Зеров); – Геть мені з очей, бо матимеш таку виправу, що через поріг сторчака летітимеш (М. Стельмах); // Похід, експедиція. Словник української мови у 20 томах
  6. виправа — ВИ́ПРА́ВА, и, ж., заст. 1. Те саме, що ви́правлення. 2. Відправлення, вирядження кого-небудь кудись. Прийшла моя виправа До краю іншого (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах