випромінювати

ВИПРОМІ́НЮВАТИ (виділяти променями теплоту, електромагнітну та іншу енергію), СИ́ПАТИ, ПРОЛИВА́ТИ рідше, ВИЛУЧА́ТИ рідко. — Док.: ви́променити, проли́ти, пролля́ти, ви́лучити. Більш нагріте тіло випромінює жовте світло (з підручника); Зверху сонце так і сипле промінням у темну гущавину (Марко Вовчок); Трава.. навіть ополудні, коли шаленіюче сонце проливає найбільше тепла, вона все ж зберігає свою незайману свіжість (А. Дімаров); А купці вже несли на руках і поклали перед самим престолом імператора .. прикрашені емалями й камінням, що вилучали проміння, меч, шолом, золотий щит (С. Скляренко).

ВИРАЖА́ТИ що (передавати, показувати почуття, стан, наміри тощо певними зовнішніми ознаками, проявами, виглядом і т. ін.), ВИЯВЛЯ́ТИ, ВИЛИВА́ТИ, ВІДБИВА́ТИ, ВИПРОМІ́НЮВАТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ чим, рідше; ДИ́ХАТИ чим, ПОДИХА́ТИ рідко (бути сповненим, пройнятим чим-небудь). — Док.: ви́разити, ви́явити, ви́лити, ви́лляти, відби́ти, ви́променити. Його обличчя.. виражало непокірність і невміння стримуватися (М. Ю. Тарновський); Його очі виявляли таку тривогу,.. що всі в хаті ніби заніміли (І. Нечуй-Левицький); Усі реготались,.. Хто жарти твої (Котляревського) ті читав, й жартуючи з нами, гіркими сльозами Неправди людські виливав (Панас Мирний); Її нервове обличчя відбивало хвилювання (З. Тулуб); Очі його випромінювали найсвітлішу радість (С. Журахович); Ясні голубі очі просвічують глибокою думою (В. Кучер); Тонкий стан залишився такий же, зате вся фігура дихала пружною зрілістю (І. Цюпа); Тонкі брови,.. рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випромінювати — випромі́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випромінювати — -юю, -юєш, недок., випроменити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Виділяти променями (теплову, електромагнітну та іншу енергію). 2》 перен. Виражати, передавати усім своїм виглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випромінювати — ВИПРОМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПРОМЕНИТИ, ню, ниш, док., що. 1. Виділяти променями (теплову, електромагнітну та іншу енергію). Біля засмальцьованого стола, на довгих лавах сиділи гірники, задумливі, зосереджені. Словник української мови у 20 томах
  4. випромінювати — ВИПРОМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПРОМЕНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Виділяти променями (теплову, електромагнітну та іншу енергію). Зірка в процесі розвитку виробляє в своїх надрах енергію і випромінює її у світовий простір (Наука.. Словник української мови в 11 томах