випромінювати
ВИПРОМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПРОМЕНИТИ, ню, ниш, док., перех.
1. Виділяти променями (теплову, електромагнітну та іншу енергію).
Зірка в процесі розвитку виробляє в своїх надрах енергію і випромінює її у світовий простір (Наука.., 2, 1958, 37);
Біля засмальцьованого стола, на довгих лавах сиділи гірники, задумливі, зосереджені. Електрична лампочка випромінювала над ними сухе, біле сяйво (Досв., Вибр., 1959, 189).
2. перен. Виражати, передавати усім своїм виглядом.
Савченко і Чайка перезирнулись. Здавалося, щастя, що його випромінював капітан, торкнулося також і їх (Собко, Запорука.., 1952, 87);
Очі його то наливалися злобою, то танули, мов крижинки, на сонці, то спалахували злістю, то випромінювали занепокоєння (Збан., Любов, 1957, 179).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випромінювати — випромі́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- випромінювати — -юю, -юєш, недок., випроменити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Виділяти променями (теплову, електромагнітну та іншу енергію). 2》 перен. Виражати, передавати усім своїм виглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випромінювати — ВИПРОМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПРОМЕНИТИ, ню, ниш, док., що. 1. Виділяти променями (теплову, електромагнітну та іншу енергію). Біля засмальцьованого стола, на довгих лавах сиділи гірники, задумливі, зосереджені. Словник української мови у 20 томах
- випромінювати — ВИПРОМІ́НЮВАТИ (виділяти променями теплоту, електромагнітну та іншу енергію), СИ́ПАТИ, ПРОЛИВА́ТИ рідше, ВИЛУЧА́ТИ рідко. — Док.: ви́променити, проли́ти, пролля́ти, ви́лучити. Словник синонімів української мови