виряджений
ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм. (відповідно до обставин, пристойно); ПРИБРАНИЙ (гарно й охайно). Сам кобзар такий ошатний, у солом'яному брилі, у білій сорочці (А. Шиян); — О, та який ви прийшли нарядний, урочистий! (О. Донченко); Виряджений хлопець вертався з ярмарку (К. Гордієнко); Неначе ласочка, випорхнула пишно розряджена Христя (Панас Мирний); Біля вичепуреного та пахучого Юрася присів Михась (С. Чорнобривець); Увечері після виступу Михайло Бова пішов у жовтий будиночок на Базарній вулиці. Якось його туди повело розчепурене дівчисько (Д. Ткач); Слухняно повернулися (піонери) під поштовхами унтера, який намагався догодити вифранченому морському льотчикові-офіцеру (І. Ле); Коли він виходить із двору, не пізнають його, такий він приодягнений та бравий (Григорій Тютюнник); Охайна, прибрана, в білій чистій хустинці, сидить (Дорошенчиха), жде (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- виряджений — ви́ряджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- виряджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирядити. Виряджений як на весілля — пишно вдягнений, убраний; причепурений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виряджений — ВИ́РЯДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рядити. Врочистий, виряджений, в суконних штанах, юхтових чоботях, .. пастух вертався з виставки (К. Гордієнко); Виряджена поглядом Марії Йосипівни, дівчина аж на шляху оглянулася (Іван Ле); // ви́ряджено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- виряджений — Ви́ряджений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виряджений — ВИ́РЯДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рядити. Врочистий, виряджений, в суконних штанах, юхтових чоботях,.. пастух вертався з виставки (Горд., І, 1959, 603); Виряджена поглядом Марії Йосипівни, дівчина аж на шляху оглянулася (Ле, Клен. Словник української мови в 11 томах