1. Словник української мови в 11 томах

виряджений

ВИ́РЯДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рядити.

Врочистий, виряджений, в суконних штанах, юхтових чоботях,.. пастух вертався з виставки (Горд., І, 1959, 603);

Виряджена поглядом Марії Йосипівни, дівчина аж на шляху оглянулася (Ле, Клен. лист, 1960, 117);

Ви́ряджений як на весі́лля — пишно вдягнений, убраний; причепурений.

Меланія вийшла з дівчатами виряджена як на весілля (Гончар, І, 1954, 504).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виряджений — ви́ряджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виряджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирядити. Виряджений як на весілля — пишно вдягнений, убраний; причепурений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виряджений — ВИ́РЯДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рядити. Врочистий, виряджений, в суконних штанах, юхтових чоботях, .. пастух вертався з виставки (К. Гордієнко); Виряджена поглядом Марії Йосипівни, дівчина аж на шляху оглянулася (Іван Ле); // ви́ряджено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. виряджений — ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. виряджений — Ви́ряджений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)