виряджений
ви́ряджений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вирядити.
Виряджений як на весілля — пишно вдягнений, убраний; причепурений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виряджений — ви́ряджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- виряджений — ВИ́РЯДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рядити. Врочистий, виряджений, в суконних штанах, юхтових чоботях, .. пастух вертався з виставки (К. Гордієнко); Виряджена поглядом Марії Йосипівни, дівчина аж на шляху оглянулася (Іван Ле); // ви́ряджено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- виряджений — ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- виряджений — Ви́ряджений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виряджений — ВИ́РЯДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рядити. Врочистий, виряджений, в суконних штанах, юхтових чоботях,.. пастух вертався з виставки (Горд., І, 1959, 603); Виряджена поглядом Марії Йосипівни, дівчина аж на шляху оглянулася (Ле, Клен. Словник української мови в 11 томах