1. Словник синонімів української мови

виселити

ВИСЕЛЯ́ТИ (примушувати кого-небудь залишити своє місце проживання — житло, населений пункт, місцевість), ЗСЕЛЯ́ТИ розм. рідко, ВИДВОРЯ́ТИ заст. — Док.: ви́селити, зсели́ти, ви́дворити. Постановив (о. Артемій) виселити Коцюбенка з села (І. Нечуй-Левицький); У Вятську губернію (царські власті) видворили й Кузнецова (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виселити — ви́селити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виселити — див. виселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виселити — ВИ́СЕЛИТИ див. виселя́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. виселити — ВИ́СЕЛИТИ див. виселя́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. виселити — Ви́селити, -ся см. виселяти, -ся. Словник української мови Грінченка