виселити
ви́селити
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виселити — див. виселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виселити — ВИ́СЕЛИТИ див. виселя́ти. Словник української мови у 20 томах
- виселити — ВИСЕЛЯ́ТИ (примушувати кого-небудь залишити своє місце проживання — житло, населений пункт, місцевість), ЗСЕЛЯ́ТИ розм. рідко, ВИДВОРЯ́ТИ заст. — Док.: ви́селити, зсели́ти, ви́дворити. Постановив (о. Артемій) виселити Коцюбенка з села (І. Словник синонімів української мови
- виселити — ВИ́СЕЛИТИ див. виселя́ти. Словник української мови в 11 томах
- виселити — Ви́селити, -ся см. виселяти, -ся. Словник української мови Грінченка