виселити
ви́селити
див. виселяти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виселити — ви́селити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виселити — ВИ́СЕЛИТИ див. виселя́ти. Словник української мови у 20 томах
- виселити — ВИСЕЛЯ́ТИ (примушувати кого-небудь залишити своє місце проживання — житло, населений пункт, місцевість), ЗСЕЛЯ́ТИ розм. рідко, ВИДВОРЯ́ТИ заст. — Док.: ви́селити, зсели́ти, ви́дворити. Постановив (о. Артемій) виселити Коцюбенка з села (І. Словник синонімів української мови
- виселити — ВИ́СЕЛИТИ див. виселя́ти. Словник української мови в 11 томах
- виселити — Ви́селити, -ся см. виселяти, -ся. Словник української мови Грінченка