1. Словник синонімів української мови

вискалювати

ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм., ОШКІ́РЮВАТИ розм., ВИТРІЩА́ТИ розм. — Док.: ви́шкірити, ви́щирити, ви́скалити, ощи́рити, оска́лити, ошкі́рити, ви́тріщити. Акула важко дихає розтуленою пащекою і вишкіряє три ряди зубів (Л. Смілянський); Самурай починає відступати великими кроками, зігнувшись і вишкіривши зуби (О. Довженко); Осавула.. спав міцним сном, аж рота роззявив і вищирив зуби (І. Нечуй-Левицький); Вовк вискалив зуби й осів на задні лапи (М. Коцюбинський); Стриба Рябко, вертить хвостом, Неначе помелом, І знай, дурненький, скалить зуби Та лиже губи (П. Гулак-Артемовський); Воловик ощирив ікла, засміявся (Г. Епік); — Уже чоловіки тепер і жінки не мають повного права бити! — щирив Гнида зуби (А. Головко); Опришок.. засміявся, оскалюючи зуби (Г. Хоткевич); З річки випорснув і зуби Ошкіряє чорний сом (В. Бичко); Нагнулося (страховисько).. і витріщило білі ікла (Я. Качура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вискалювати — виска́лювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вискалювати — -юю, -юєш і рідко вискаляти, -яю, -яєш, недок., вискалити, -лю, -лиш, док., перех. Розсуваючи губи, відкривати, показувати (зуби). Вискаляти зуби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вискалювати — (зуби) див. скалити Словник чужослів Павло Штепа
  4. вискалювати — ВИСКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, рідко ВИСКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СКАЛИТИ, лю, лиш, док., що. Те саме, що вишкіря́ти. Вони [гості] навперебій почали лякати дитину, роблячи страшні очі, викривляючи обличчя, вискалюючи зуби (О. Словник української мови у 20 томах
  5. вискалювати — виска́лювати (вискаля́ти) / ви́скалити зу́би, зневажл. Сміятися або посміхатися. Полюбила москаля, Та ще й зуби вискаля! (Т. Шевченко); — А парубкам з дівчатами сідати? — питав один парубок, вискаливши зуби (Г. Фразеологічний словник української мови
  6. вискалювати — ВИСКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ВИСКАЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., ВИ́СКАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Розсуваючи губи, відкривати, показувати (зуби). Вони [гості] навперебій почали лякати дитину, роблячи страшні очі, викривляючи обличчя, вискалюючи зуби (Донч. Словник української мови в 11 томах